Вступ
Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.
В.О. Сухомлинський
Останнім часом великого значення для суспільства набуває питання національно-патріотичного виховання майбутнього покоління. Саме це поняття вбирає в себе любов до Батьківщини, формування національної свідомості та гідності, шанування української культури і традицій.
На вчителів покладено важливе завдання: формування в учнів патріотизму й громадянської позиції, любові та поваги до своєї країни, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни, шанування національної культури й традицій, перенесення набутих знань та вмінь у свою діяльність і життя.
На уроках математики та в позаурочний час можна стимулювати громадянську свідомість учнів шляхом розв’язання задач економічного та екологічного змісту; задач, що містять історичні дані, відомості про тваринний та рослинний світ регіону, в якому школярі проживають; задач, що викликають почуття гордості за рідну країну і стосуються державності, столиці, прапора. Широкі можливості щодо виховання почуття патріотизму створюються при проведенні тематичних позакласних заходів, присвячених українським вченим-математикам: математичні вечори, вікторини, конференції, дискусії, турніри, змагання.
«Зацікавити розум дитини – ось що є одним з основних положень нашої доктрини. І ми нічим не нехтуємо, щоб прищепити учневі смак, ми б сказали, навіть пристрасть до навчання», – писав видатний український математик
М.В. Остроградський.
Тижні математики дають змогу залучити до позакласної роботи багатьох учнів усіх класів, розкрити їхні потенційні здібності, підвищити рівень математичної культури, розвивати пізнавальний інтерес учнів, розширити їх кругозір, показати роль математики в науково-технічному прогресі та в розвитку інтелектуального потенціалу країни; формувати етнічну та національну самосвідомість, любов до рідної землі, народу, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій; виховувати повагу до культурного та історичного минулого України, утверджувати особистісні патріотичні цінності.
План проведення тижня математики
День перший
- Лінійка відкриття тижня математики.
- Конференція «Математика в сузір’ї професій».
- Конкурс математичних стінгазет.
День другий
- Урок у 6 класі «Додавання та віднімання раціональних чисел».
- Вечір пам’яті М.П.Кравчука «Моя любов – Україна і математика».
- Математична вікторина «Що ви знаєте про М. П. Кравчука?»
День третій
- Математична Масляна. Урок у 8 класі по темі «Квадратні рівняння».
- Конкурс на кращу математичну казку.
- Усний журнал «Аксіоми для нащадків».
День четвертий
- Урок у 5 класі «Мандрівка Містом грошовим».
- Інформаційна хвилинка «Видатні математики на монетах України».
- Вернісаж математичних пісень та віршів.
День п’ятий
- Інтегрований урок математики та історії України у 5 класі.
- Математичний вечір, присвячений М.В.Остроградському.
- Кросворд про життя і діяльність М.В.Остроградського.
День шостий
- Урок у 10 класі «Функції, їх графіки і властивості».
- Гра «Я люблю Україну та математику».
- Підведення підсумків тижня математики.
День перший
Урочисте відкриття тижня математики
Святкова лінійка
Мета: заохочувати учнів до вивчення математики через популяризацію математики як науки веселої, цікавої та захоплюючої, формувати етнічну та національну самосвідомість, любов до рідної землі, держави, родини, народу.
Ведучий 1.
 Сьогодні будем друзі з вами
Царицю всіх наук вітать…
Так можем гордо і по праву
Ми математику назвать.
Ведучий 2.
До різних ми наук охочі,
Нехай ведуть нас до вершин.
Та зараз ми сказати хочем:
Наш математиці – уклін.
Ведучий 1.
Слухайте наказ по Прохідській загальноосвітній школі: «Провести тиждень математики «Я люблю Україну і математику»
з ____________ по ___________».
Ведучий 2. Девіз нашого тижня: «Математика – це життя». (Г.Вороний)
Ведучий 1. Слово має вчитель математики ...
Вчитель. Дорогі друзі! З ранніх років ви вивчаєте математику. Хто – з цікавістю, хто – з байдужістю. Чи завжди ви запитуєте себе про те, чим саме приваблює математика або, навпаки, чим вона відвертає вас від себе? Можна любити або не любити науку за складність і сухість, силу і багатогранність. Вмійте розпізнати те, що називають душею науки, її інтелектом, її розумом, духовною красою, гармонійною витонченістю. Якщо той із вас, хто любив математику раніше, полюбить її ще більше – мета наша досягнута. Якщо ж той, хто не любив її, залишиться байдужим, то і це не трагедія – математика не єдиний предмет, вартий ваших помислів. Головне, щоб були помисли. Щоб було бажання знати якнайбільше, знати якнайглибше. Жити цікаво, коли кожний день можна пізнавати щось нове. Кажуть, що римський імператор Тіт вважав втраченим той день, коли він не творив добрих справ.
Протягом тижня математики на вас чекає весела і захоплююча мандрівка. Під час тижня математики ви переконаєтеся, що її величність МАТЕМАТИКА буває різною − веселою і мудрою, таємничою і чарівною, пристрасною і поміркованою, її символ − веселка, адже це − світло, радість, краса і надія. Кожен колір веселки несе свій настрій:
- Червоний − пристрасть, сподівання й любов.
- Оранжевий − веселощі, радість і гумор.
- Жовтий − стимулює мислення та прискорює розумові процеси.
- Зелений − спокій, рівновага, символ Матері-Землі.
- Блакитний − колір фантазії та мрій.
- Синій − успіху, удачі і азарту.
- Фіолетовий − колір містики, таємниць і загадок.
Спробуйте пройнятися цим настроєм і ви, та вирушаймо в мандрівку!
І для початку завітаємо на конференцію, присвячену її величності Математиці.
Конференція «Математика в сузір'ї професій»
У нас в гостях така знайома і така ще не пізнана її величність Математика. Це надзвичайніша з усіх наук, наука, без якої не можуть існувати інші. Ось як написав про математику індійський учений Маловіра:
«Наука обчислення високого шанується... в науці про багатство, в музиці й драмі, в кулінарному мистецтві, в медицині, в архітектурі, в поетиці й поезії,
в логіці й граматиці і в інших речах. Її використовують у зв'язку з рухами Сонця... із затемненням планет... рухом Місяця. Діаметри і периметри островів, океанів, гір, великі розміри поселень і будівель жителів світу, просторів між світами... й усілякі інші вимірювання − все це зробили за допомогою математики».
В.Сухомлинський вважав, що «математика вчить мислити й разом з тим вселяє віру у безмежні сили людського розуму. Вона виховує волю, характер», а визначний український математик Г.Ф.Вороний твердив, що «математика – це життя».
 Застосування математики в військовій справі
Немає обов'язку почеснішого і необхіднішого, ніж захищати Батьківщину. Проте наскільки у військових професіях потрібна математика?
Уже в давньоєгипетських папірусах і шумеро-вавилонських клинописних табличках знаходимо поради щодо застосування математики у військовій справі. Для воєначальників, інтендантів наводилися зразки розв'язання практичних задач: визначити кількість воїнів, які можуть викопати рів за певний час, або знайти час, за який загін воїнів може здійснити перехід на певну відстань.
З часом математика стала одним із найпотужніших інструментів пізнання і використання на практиці законів збройної боротьби та самозахисту. З великим успіхом застосовував її у військовій справі геніальний давньогрецький математик Архімед, який керував обороною Сіракуз від римських армій і загинув від меча римського воїна.
Уславленому полководцеві О.В.Суворову належить блискучий афоризм: «Математика – гімнастика розуму». Великий полководець заради перемоги вмів усе розрахувати.
Неоціненна заслуга українських математиків у вдосконаленні військової техніки. М.В.Остроградський математично розрахував таку конструкцію гармати, тиск порохових газів у якій обертав навколо осі спеціально виготовлені снаряди, що забезпечувало значну дальність польоту.
Особливо важлива роль математики в створенні й удосконаленні нової бойової техніки. Візьмемо, наприклад, авіацію, де участь математики особливо вражаюча. Розв'язання математиками важливих проблем аеродинаміки дало змогу авіаконструкторам досягти блискучих результатів у вдосконаленні бойових літаків.
Матеріали для конкурсу стінгазет
Гра «Магазин»
Оксанка купує книжку за 2 грн. 25 коп. Вона дає продавцеві 5 грн. Продавець дає спочатку 75 коп. і говорить: «3 гривні», після цього дає ще 2 гривні і говорить: «5 гривень». Яким чином продавець порахував здачу? Чи правильно він це зробив? Поміркуй, що замість того, щоб віднімати, продавець додавав. А саме:
- 2 грн. 25 коп. + 75 коп. = 3 грн.
- 3 грн. + 2 грн. = 5 грн.
Таким чином, Оксанка отримала 2 грн. 75 коп. здачі шляхом додавання вартості книжки до 5.
Зроби свої покупки в магазині. Один учень – покупець, інший – продавець. Можна спочатку використовувати справжні чи виготовлені самостійно «гроші».
Задача, яка напевно тебе здивує:
Скільки років прожив Н.Паганіні, якщо роки його життя (1782-1840)?
- 1782 + 18 = 1800
- 18 + 40 = 58
Обґрунтуй розв’язання. Пригадай роки життя відомих людей і склади подібні задачі.
1. Як поділити число 1888 на дві частини, щоб у кожній частині було по 1000?
2. Як із трьох нулів зробити два?
3. Петро каже другові: «Я впіймав багато великих рибин, а маленьких вдвічі менше. Всього в мене було 16 рибин». Чи правильно це?
День другий
Урок математики у 6 класі
Тема уроку: Додавання та віднімання раціональних чисел. Розв’язування вправ.
Мета уроку: закріпити навички і вміння учнів додавати та віднімати раціональні числа та використовувати ці знання в нестандартних ситуаціях (при розв’язуванні задач з фінансовим змістом); встановити міжпредметні зв'язки між математикою та економікою; розширити кругозір школярів; розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; виховувати позитивні риси особистості та вміння застосовувати знання на практиці, економічну культуру.
Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Розшифрувати ключове слово до уроку
1) 100 - 120 = - 20, 6) - 28 + ( - 10 ) = - 38,
2) 16 - ( - 42 ) = 58, 7) - 32 +32 = 0,
3) - 3 - 16 = - 19, 8) - 3,4 + ( - 3,6 ) = - 7,
4) 12 - 18 = - 6, 9) 52 - ( - 2 ) = 54.
5) 10 - 100 = - 90,
Е – (-20); К – (58); О – (- 19); Н – (- 6); О – (- 90); М – (- 38); І – (0); К – (- 7);
А – (54).
2. Казки про економіку і математику (діти складали вдома).
Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Застосування знань і вмінь.
Під час вивчення теми ми з вами виконували різні завдання на додавання і віднімання раціональних чисел. А чи існують у повсякденному житті людини від'ємні числа і чи потрібні знання про дії з додатними і від'ємними числами кожній людині?
1. Робота над сімейними бюджетами, складеними учнями
|
Доходи
|
|
|
Витрати
|
|
|
|
|
грн.
|
%
|
|
грн.
|
%
|
|
1. Заробітна плата
2. Дохід від власного господарства
3. Доходи від інших джерел, пов'язаних з власністю
4. Пенсії, стипендії, соціальна допомога
5. Доходи від цінних паперів
6. Інше
|
|
|
1.Поточні витрати
2.Одноразові витрати
3.Заощадження
4.Податки
5. Різні
обов'язкові платежі
6. Інше
|
|
|
|
Усього :
|
|
|
Усього:
|
|
|
Бюджет – це розпис грошових доходів та видатків держави, підприємства, установи на певний період або сукупність доходів та видатків особи, сім'ї за певний період.
Бюджет кожної сім’ї є важливою складовою фінансової системи держави. Розумне планування власних доходів та витрат дозволяє родині заощаджувати кошти , спрямовувати їх на підвищення добробуту. Це сприяє появі багатства, а чим багатші люди в державі,тим багатша держава.
Що, на вашу думку, означає термін «багатство»?
Багатство – це власність та гроші, які має родина; залежить від того, як людина витратить зароблені гроші. Якщо дохід більший за витрати, то багатство збільшується, і навпаки.
– З чого складаються ваші бюджети? ( доходи і витрати)
– Які є види доходів? (постійні, змінні, випадкові)
– Які є види витрат? (постійні, змінні, випадкові)
– Наведіть приклади .
– Бюджет буває:
- Позитивний ( надлишковий) - перевищення доходів над витратами;
- Дефіцитний − перевищення витрат над доходами;
- Рівноваги – доходи дорівнюють витратам ( запропонувати учням дати визначення).
– Встановіть вид вашого бюджету.
– Запропонувати учням картки з різними видами товарів. Які покупки ви зможете зробити?
– Побудувати кругову діаграму: І варіант – доходів, ІІ варіант – витрат.
- Робота в групах. Учнів об’єднати у три групи. Завдання групам.
1) Ви отримали лист. Ознайомтесь з ним і дайте відповіді на питання:
– звідки цей лист?
– яку інформацію ви отримали з нього?
– який стан вашого рахунку?
І. Ощадбанк
20.06.2015 р. 4000 грн.
20.07 2015 р. - 250 грн.
29.08.2015 р. - 1050 грн.
12.09.2015р. 300 грн.
17.10.2015 р. - 250 грн.
22.12.2015 р. - 1500 грн.
--------------------------------- Залишок ……………….
ІІ. Банк « Аваль»
20.07.2015 р. 5000 грн.
08.08 2015 р. - 1250 грн.
19.08.2015 р. - 1050 грн.
18.09.2015р. - 300 грн.
27.10.2015 р. - 250 грн.
24.12.2015 р. - 1500 грн.
--------------------------------- Залишок …………….
ІІІ. «ПриватБанк»
09.06.2015 р. - 3500 грн.
20.07 2015 р. - 250 грн.
29.08.2015 р. - 1050 грн.
11.09.2015р. - 300 грн.
14.10.2015 р. - 450 грн.
20.12.2015 р. - 1500 грн.
--------------------------------- Залишок ……… ……………….
2) Розв’яжіть задачу.
Обчисліть витрати сім'ї за місяць:
- телефон і електроенергія – 87 грн.;
- одяг – 350 грн.;
- на ліки бабусі – 76 грн.;
- на бензин для машини – 250 грн.;
- оплата кредиту – 200 грн.;
- борг – 50 грн.;
- продукти харчування – 450 грн.
Чи вистачить на все 1500 грн.? Який вид бюджету у цій родині?
3) Розгадайте кросворд.
По горизонталі:
2. Розподіл доходів і витрат (бюджет).
4. Стан бюджету родини за якого доходи дорівнюють витратам (рівновага).
5. Кількість чого-небудь, що виходить за межі потреб, перевищує їх (надлишок).
По вертикалі:
1. Гроші, кошти витрачені на що-небудь (витрати).
3. Перевищення витрат над доходами (дефіцит).
6. Гроші, отримані від продажу товарів, послуг (дохід).
IV. Підсумок уроку.
1) Бліц-опитування груп.
- Розподіл доходів і витрат називається … (бюджет).
- Перевищення витрат над доходами – … (дефіцит).
- Доходи можуть бути постійними, змінними і …. (випадковими).
- Назвіть три найважливіші витрати … (харчування; одяг і взуття; обов’язкові платежі – електроенергія, телефон, кредит).
- Якщо наші доходи перевищують витрати, то наш бюджет … (позитивний).
- Що є мірою вартості різних товарів … (гроші)
- Які витрати можна передбачити? … (постійні).
- З чого складається бюджет? … (з доходів і витрат).
- Продовжіть речення « Рівновага – це стан бюджету родини, за якого …
(доходи дорівнюють витратам).
2) Оцінити роботу учнів.
V. Домашнє завдання.
|
Вечір пам’яті М.П.Кравчука
«Моя любов – Україна і математика»
План проведення вечора
1. Життєвий шлях.
2. Короткий огляд наукових праць.
3. М.П.Кравчук – вчений і громадянин.
4. М.П.Кравчук – педагог.
На сцені − портрет М.Кравчука, стенд з фотографіями, висловлювання вченого, відгуки сучасників про його вплив на розвиток науки, презентація в PowerPoint.
Сценарій вечора
Михайло Кравчук − математик широкого масштабу. Його ім’я добре відоме у світовій. математичній науці.
Світ не знає лише, що він − українець.
Є.Сенета, Австралія
Вступне слово вчителя.
 27 вересня 2016 року виповнюється 124 роки від дня народження Михайла Кравчука – найвизначнішого українського математика ХХ сторіччя, дійсного члена Всеукраїнської Академії наук, ученого світової слави. Син Неба, Поет німого числа, Лицар математики, Учений з обличчям Христа, Творець музики чисел, Титан математичної думки, Корифей математики, Гордість української математики – так називають М.Кравчука науковці й журналісти. А на його пам’ятнику в Київському політехнічному – його життєве кредо: «Моя любов – Україна і математика».
«Уся його сила волі, неймовірна працездатність, темперамент пішли на одне діло, що заповнювало його цілком, − на наукову творчість», − так сказав академік Михайло Кравчук про великого сина Швейцарії, Леонарда Ейлера, який своїм внеском у точні і природничі науки сприяв значному поступу пізнання у XVIII ст. Але ці слова можна також віднести й до самого М.Кравчука, одного з провідних українських математиків XX ст., праці якого становлять фундаментальне надбання з різних галузей математичної науки − вищої алгебри, математичного аналізу, теорії функції дійсної змінної та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей та математичної статистики.
Але дослідницькою роботою М.Кравчук не обмежувався. Він зробив значний внесок в розвиток математичної освіти на рівні як середньої, так і вищої школи, в розробку української математичної термінології, в організацію наукового життя в добу першого післяреволюційного відродження в Україні.
Він був серед тих, хто став жертвами тоталітарного самовладдя під час сталінського терору.
1-й ведучий.
Люди круто жили. Люди в сонце ходили
І державну науку несли на плечах.
Люди гупали кайлом в оранжеві брили,
Люди шквально горіли, щоб день не зачах.
Іван Драч
2-й ведучий. Сьогодні ми розповімо про Михайла Кравчука, людину, яка всім життям сприяла тому, щоб Україну знали у світі, щоб сприймали її як рівноправну державу. У своїй діяльності він керувався девізом, що висловив інший видатний син українського народу В’ячеслав Липинський: «Адже ніхто нам не збудує держави, коли самі ми її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не хочемо бути».
1-й ведучий. Михайло Павлович Кравчук, відомий математик, професор, академік, народився 27 вересня 1892 року у селі Човниці на Волині, у сім’ї землеміра. Родина жила не дуже заможно. Початкову освіту малий Михайлик здобув вдома. У 1901 році він разом із батьками переїздить до Луцька, де у 1910р. закінчує гімназію з золотою медаллю. З усіх дисциплін найбільше полонила його математика – поезія формул та чисел. І вже тоді, мабуть, визріла в нього думка присвятити себе цій дивовижній науці.
Приїхавши до Києва того ж таки 1910р., Михайло Кравчук вступає на фізико-математичний факультет університету св. Володимира, який закінчує у 1914р. з дипломом І ступеня. Професор Д.О.Граве, вважаючи його одним з найталановитіших своїх учнів, просить залишити М.Кравчука при університеті як професорського стипендіата для підготовки до наукової та викладацької роботи.
2-й ведучий. Успішно склавши магістерські іспити, молодий Кравчук у вересні 1917р. прочитав свою першу лекцію.
Революційний 1917 рік. Кравчук викладає математичні дисципліни у 1-й та 2-й українських гімназіях Києва, в Українському народному університеті. Він – член Українського наукового товариства в Києві, член фізико-математичного товариства при Київському університеті, співробітник новоствореної Української Академії наук, пізніше – член комісії математичної термінології при Інституті української наукової мови УАН. Він викладає різні курси математики в ряді вищих навчальних закладів.
У важкі роки громадянської війни М.П.Кравчук виїздить на село. У 1919-1921рр. він був викладачем і директором школи в с.Саварці на Київщині. Разом із селянами М.Кравчук відбудував школу, провів від сільського млина до неї електрику, і створив бібліотеку.
А скільки радості було в селянської дітвори, коли новий директор М.Кравчук влаштував подорож до Канева на могилу великого Кобзаря (хоч це була ніяка не поїздка, бо два дні пішки добиралися всі гуртом до Чернечої гори)!
Учень читає уривок з поеми Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим...»:
Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь…
Колишні його учні, які вступали до технікумів та вузів, вражали викладачів своїми знаннями з математики. Коли їх запитували, звідки це в них, вони з гордістю відповідали: «Нашим учителем був Михайло Пилипович Кравчук». Тут, у Саварській школі, під дбайливою опікою талановитого педагога розпочався для простого сільського хлопця Архипа Люльки шлях до великих знань і відкриттів. Минуть роки, і Архип Люлька стане відомим українським вченим, геніальним конструктором авіаційних двигунів, творцем першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна.
1-й ведучий. Архип Люлька житиме й працюватиме в Москві, але як рідна мова залишалася завжди в шанобі в його родині, так і добре ім’я вчителя М. Кравчука. Він згадував його з незмінною повагою навіть у ті роки, коли в Україні воно було викреслене з науки чорним сталінським квачем.
2-й ведучий (читає уривки з листа-споминів дочки Архипа Люльки, Лариси Архипівни) «Ім’я Михайла Пилиповича Кравчука я знала з самого раннього дитинства... Безсумнівно, що Михайло Пилипович був не лише Великим Математиком, але і справжнім Учителем, володів божим даром – виявляти таланти та розвивати їх. Я вважаю, так і батько вважав, що саме завдяки особливому ставленню М. Кравчука до здібних дітей ми маємо в нашій країні найкращі в світі літальні двигунові апарати. Адже ні для кого не секрет, що дуже часто здібності не плекаються школою, а навпаки, вона губить їх...
Мого батька Михайло Пилипович дуже вирізняв. Приміром, запрошував його, учня 3-го класу, в 5-й клас розв’язувати задачі. Такий метод, напевно, стимулював і маленького Архипа, і старших дітей. Михайло Пилипович випустив зі школи немало відомих в майбутньому людей. Хоча б − Іван Андрійович Скурат, що пізніше став відомим конструктором авіадвигунів, спеціалістом з теорії міцності, вібрації», – згадує Лариса Архипівна Люлька, дочка Архипа Люльки.
Між іншим, заняття із сільськими дітлахами підказали М.Кравчукові думку про необхідність написання підручників для закладів середньої освіти. Кілька маленьких посібників він таки й уклав невдовзі.
1-ий ведучий. Спогади… спогади…
«Мій безстрашний і благородний лицар! – писав М.Зеров. – Оце довідався, де ж ти обітаєш, і поспішаю натягнути линви давньої дружби...» Розповів у листі про свої поневіряння за час розлуки, а далі пише: «Зустрів старого Деметця... бачив би ти його очі... Сум, біль, розпач! Питаю, що з вами? А він, ніби жартома: «Голодних дітей маю». Як голодних, – перепитую. «А так, що нікому їм навіть матаналізу читати, не те, що теорію Валуа...» Через те й пишу тобі, друже: кінчай там свої вправи з школярами, і швидше приїжджай сюди! Роботи – непочатий край! Відчуй мої міцні обійми і моє тривожне серцебиття».
2-ий ведучий. Листи сипалися, як з мішка, – від професорів, друзів... і всі кликали до Києва, а тут, у Саварці, так гарно працювалося…
Якби Кравчукові сказали, що до нього прибуде жаданий гість, він щиро посміявся б.
Якесь дивне, тоді незнане передчуття змусило Кравчука відірватися від алгебраїчних викладок і подивитися в розчинене вікно. Біля хвіртки стояв Микола Зеров.
Сцена
Кравчук. Звідки? Якими вітрами? Надовго?
Зеров. Ти ж на листи не відповідаєш, от я й приїхав...
Кравчук. І все таки, що сталося?
Зеров. Що тебе тут тримає, Михайле?
Кравчук. Повір, Миколо, все не так просто...
Зеров. Просто чи не просто, а знаєш, що мені сказав Граве? З його вуст я почув тобі присуд: поховати такий талант, зректися великих математичних ідей, не вдихнути у них життя, – це страшний злочин! Я зрозумів, що повернутися в Київ без тебе не зможу...
Кравчук. Ну, що ж, в’яжи і вези...
1-ий ведучий. Наука для Михайла Пилиповича була на першому місці, і він переїхав у Київ викладати вищу математику в Інституті народної освіти (у минулому – університет св. Володимира).
2-й ведучий. Коли М.П.Кравчук перейшов працювати в Київський політехнічний інститут, його лекції слухав майбутній славетний конструктор космічних кораблів Сергій Корольов. Михайло Пилипович таки вмів запалювати у своїх слухачів любов до математики, закоханість та відданість їй на все життя.
1-й ведучий. Велику педагогічну роботу М.П.Кравчук поєднує з широкою та багатогранною науковою творчістю. Одна за одною з’являються його друковані праці. Основні результати своїх досліджень він повідомляє на VІІ Міжнародному математичному конгресі в Торонто (1924р.) та на Міжнародному математичному конгресі в м.Болонья (Італія, 1928р.)
29 червня 1929р. на засіданні Ради Академії М.П.Кравчука одностайно обрано дійсним членом Всеукраїнської Академії наук. Цей і наступні вісім років – найплідніші в творчості видатного математика. Він одержує ряд фундаментальних результатів у різних галузях математики, публікує кілька наукових монографій, науково-популярних праць, статей методичного характеру, активно працює на викладацькій роботі, завідує відділом математичної статистики в Інституті математики ВУАН.
2-й ведучий. Але вже з’явилися перші провісники майбутніх трагічних років для української культури й науки, літератури й мистецтва, великого голодомору 1932-1933рр. та великого терору 1937р.
Для М.П.Кравчука тяжка година випробувань настала в 1937р.
З’являються програмні статті проти нього в республіканській пресі, йому влаштовують ганебні псевдосудовища в стінах Інституту математики, політехнічного інституту, університету.
А інкримінували М.П.Кравчуку відомий тоді набір контрреволюційних стереотипів: націоналіст, шпигун тощо.
21 лютого 1938р. Кравчука заарештували. За вироком суду вчений отримує 20 років тюремного ув’язнення і 5 – заслання. Деякий час після засудження М.П.Кравчук перебував у Лук’янівській в’язниці, а згодом його відправляють на Колиму.
Три зими і три літа каторжних робіт забрали останні сили хворого серця, навіки залишивши його в колимській мерзлоті. 9 березня 1942р. М.П.Кравчука не стало.
1-й ведучий (читає вірш В.Стуса)
Як добре те, що смерті не боюсь я,
І не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що перед вами, судді, не клонюся
В передчутті недовідомих верств.
Що жив, любив і не набрався скверни,
Ненависти, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
І в смерті обернуся у життя
Своїм стражданним і не злим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь,
І чесно гляну в чесні твої вічі,
І з рідною землею поріднюсь.
3-ій ведучий. Михайло Кравчук – автор понад 180 наукових праць, у тому числі більше 10 монографій з різних галузей математики. Результати його наукової діяльності дістали міжнародне визнання.
Праці М.П.Кравчука з теорії наближеного інтегрування диференціальних рівнянь сприяли активному застосуванню варіаційних методів до наближеного розв’язування різних задач прикладної математики та фізики. Його методи особливо широко використовуються тепер через розвиток кібернетики, зокрема під час програмування багатьох складних явищ і процесів.
М.П.Кравчук одержував фундаментальні результати в теорії ймовірностей, пов’язані з біномінальним розподілом, а саме: ввів многочлени цього розподілу, відомі тепер у світовій літературі як многочлени Кравчука.
Він розв’язував задачі, що їх не могли розв’язати всесвітньовідомі математики, і своїми дослідженнями ставив великі математичні проблеми для майбутніх дослідників.
Головні результати з теорії аналітичних функцій М.П.Кравчук виклав у ряді робіт та в монографії «Алгебраїчні студії над аналітичними функціями». Понад 20 робіт М.П.Кравчук присвятив питанням з теорії функцій дійсної змінної.
4-ий ведучий. Михайло Пилипович був людиною неабиякої ерудиції та культури. Талант та неймовірна працьовитість, зібраність та виняткова організованість – характерні риси стилю його життя і творчості. Вільно володіючи кількома мовами (французькою, німецькою, італійською, польською та ін.), він підтримував наукові та особисті дружні зв’язки з відомими математиками світу – Адамаром, Гільбертом, Курантом та ін. Свої наукові праці писав різними мовами, але найбільше – рідною. І його мова – прекрасний зв’язок українського науково-математичного стилю.
Деякі праці М.П.Кравчука, особливо з історії математики, – це не тільки глибокі наукові дослідження, але й твори талановитого популяризатора математичних ідей, справжнього майстра слова.
3-ій ведучий. Свою наукову творчість М.П.Кравчук майстерно поєднував з широкою громадсько-культурною працею, багато сил, енергії, таланту віддав освіті, народу рідного краю. Він склав ряд підручників, посібників, програм для середньої та вищої школи. До 1917 року на Наддніпрянській Україні не було шкіл з українською мовою викладання, і коли з’явилися такі школи, то М.П.Кравчук, глибокий знавець української наукової математичної мови, розробив проекти української математичної термінології, здійснив переклади українською мовою найкращих тогочасних підручників з математики.
З 1936 року М.П.Кравчук співробітничає в Українському науково-дослідному інституті педагогіки, часто виступає з лекціями перед учнями та вчителями, друкує свої праці на сторінках газет. М.П.Кравчук був організатором першої математичної олімпіади учнів міста Києва у 1935 році.
4-ий ведучий. Його лекції відзначалися великим багатством і глибиною змісту, чіткістю та ясністю, особливою красою та витонченістю викладу, водночас великим умінням просто викласти найскладніші математичні положення. Часто свої оригінальні наукові результати він одержував безпосередньо на дошці, і студенти були першими свідками відкриття нового в математиці. На його лекціях ніколи не було вільних місць, слухати його приходили філософи, історики, біологи, хіміки, філологи...
А якими цікавими були зустрічі зі студентами! Вони проходили у формі бесіди. Не раз в університетському клубі за столом можна було побачити славетне тріо: А.Кримський, М.Зеров і М.Кравчук. І хто б із них не говорив – це було незабутнім!
3-ій ведучий. Як справжній син свого народу академік М.П.Кравчук завжди розглядав усю власну різносторонню наукову діяльність як справу патріотичну, як справу громадську. Ім’я його з повним правом стоїть поряд із найвідомішими математиками ХХ ст.
«Поет німого числа», – як образно висловився про М.П.Кравчука відомий український письменник Борис Харчук, – назавжди викарбував свій слід у розвитку української науки, у нелегкому поступі нашого народу до національного відродження. У вдячній пам’яті народній жити йому вічно».
Ведучий. Є серед вулиць міста – найрідніша,
Тут мій будинок, дитсадок і школа.
Весною трави зеленіють пишні,
Цвітуть сади, і все буя довкола.
Будинок перший, шостий, двадцять восьмий...
На всіх таблички «вулиця Михайла Кравчука».
Хто він і що зробив він для Волині,
Якщо у пам’яті людській живе і не вмира?
У математиці-науці – він був геній,
Писав, творив, досліджував, шукав.
У світі знали – він України велич,
Для рідного народу жив, страждав.
О, скільки ще відкрить зробити міг би,
Талановитим дать дорогу в майбуття,
Але кулак репресій і безглуздя
Відправив «сина неба» в небуття.
Ми живемо, вчимось, радіємо світанкам,
Красою вулиця нас зустрічає зранку.
І пишаємось, і молиться душа
За волинянина – Михайла Кравчука.
Математична вікторина
«Що ви знаєте про Михайла Пилиповича Кравчука?»
- Де народився М.П.Кравчук? (с.Човниці на Волині)
- Син неба, Поет німого числа. Як ще називають М.П.Кравчука науковці й журналісти ? (Лицар математики, Учений з обличчям Христа, Творець музики чисел, Титан математичної думки, Корифей математики, Гордість української математики)
- Який університет закінчив М.Кравчук у 1914 р.? (Університет св.Володимира)
- У скільки років прочитав М.П.Кравчук свою першу лекцію? (у 25років)
- Скільки років було М.П.Кравчуку, коли йому присвоїли звання професора? (33 роки)
- У важкі роки громадянської війни М.Кравчук виїздить на село. Директором якої школи був М.П.Кравчук? (Саварської школи на Київщині)
- В якому році була організована М.П.Кравчуком перша математична олімпіада учнів м.Києва? (1935р.)
- У листі до М.П.Кравчука французький учений, академік Жак Адамар писав: «Любий друже! Нарешті одержав обіцяні наукові праці. Як одна, так і друга приємно вразили своєю новизною мене. Такі складні проблеми – і такі прості розв’язання! Таке під силу тільки...» Закінчіть фразу Ж.Адамара (... генію).
- Близькими серцю М.П.Кравчука були твори українських поетів та письменників. Поему «Похорон», яку любив читати напам’ять Михайло Пилипович написав...? (Іван Франко).
- М.П.Кравчук – автор 180 наукових праць, у тому числі більше 10 монографій. Що таке монографія? (Грунтовна наукова праця, в якій всебічно досліджується одне питання або одна тема).
- Кого з відомих українських учених М.П.Кравчук назвав
«основоположником математичної культури нашого народу»?
(Володимира Левицького).
- Назвіть прізвище вчителя М.П.Кравчука, професора київського університету, наукові семінари якого фактично були основою відомої Київської алгебраїчної школи. (Д.О.Граве).
- Учень М.П.Кравчука, який став всесвітньовідомим українським ученим, академіком, генеральним конструктором авіаційних двигунів. (Архип Люлька).
- У Київському політехнічному інституті лекції М.П.Кравчука слухав майбутній славетний конструктор космічних кораблів. Хто це був? (Сергій Корольов).
- В яких галузях математичної науки М.П.Кравчук одержав визначні результати? (вища алгебра, теорія ймовірностей, математична статика та ін.)
|
|
