Прохідський ліцей Ратнівської селищної ради

Історія, цікаві факти, закономірності та застосування числа П

NVKProhid — Fri, 29 Mar 2019 10:15:04 GMT

Методична розробка містить матеріали, які можна використати для проведення позакласних занять, математичних гуртків та факультативів у старших класах. Цікаві факти пригодяться вчителям математики на уроках.

Розробка призначена для вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів.

Завантажити

Сценарій свята "На рушнику хай доля квітне"

Hiten86 — Thu, 30 Mar 2017 12:47:18 GMT

Сценарій свята

На рушнику хай доля квітне

Звучить українська пісня

У нас сьогодні, наче вечорниці:

Милують око диво-рушники,

Дівочий спів лунає у світлиці,

Як добре, що є звичаї такі.

Добре збиратися разом, співати,

Про Україну розмовляти,

Дізнатись більше про традиції, обряди,

Культуру та історію – ми завжди раді.

Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати,

Привітним гожим словом віншувати.

Прийміть же хліб на мальовничім рушникові,

Про цей рушник сьогодні йтиме мова.

Сьогодні ми поговоримо про український рушник – давній символ нашого народу.

Я знаю, що дехто може запитати: а для чого це потрібно? Адже ми живемо в зовсім іншому світі. У нас свої смаки, вподобання, свої звички. Та я з цим не погоджуюсь. Так, час змінився, світ змінився. Так було і так буде завжди. Одні покоління змінюють інші. Та жодне нове покоління не починає життя на пустому місці. В ньому живе пам'ять про свій рід, його історію, традиції і звичаї, які шанувалися в родині.

Український рушник. На ньому вишита доля нашого славного народу, на ньому дивним візерунком переплелися людські радість і біль, щастя і горе. Рушник супроводжував людину все життя від самого народження. Чому це невеличке вишите полотно отримало таку назву? Вважають, що вона походить від давнього слова «ручник», тобто шмат тканини, зітканий та вишитий уручну.

А деякі мовознавці стверджують, що слово «рушник» походить від слова «рушати». Дійсно, проводжаючи сина в дорогу, українська мати замотувала йому хлібину в шмат білого полотна і, перехрестивши, промовляла: «Рушай щасливо, нехай благословить тебе Бог». І той невеличкий шмат полотна, витканий ніжними і дбайливими руками матері, оберігав козака від лиха і нещастя, нагадував йому про тепло рідної домівки, що чекає на нього.

Колись жодна хата не обходилась без дбайливо випарених у золі, викачаних рублем і качалкою рушників. Рушник на столі. Давній наш звичай. Не було, здається, жодної на Україні оселі, котрої не прикрашали б рушниками. Хоч би яке убоге судилося їм життя, але все ж естетична принада за всяк час знаходила місце і помешкання хай то була одинока хатина вдови чи затісна багатодітна оселя, приземкувата мазанка на півдні України або курна хата поліщука -всюди палахкотіли багатством кольорів рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей.

Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки. Він був своєрідною візиткою, а якщо точніше - обличчям оселі, відтак, і господині. Потому, скільки і які були рушники складалась думка про жінку, її дочок. Вони створювали настрій, були взірцем людської працьовитості.

Рушник - то символ гостинності і доброзичливості. І хоч сьогодні не зустрінеш рушник в наших оселях (особливо в міських), його сховали, як річ не дуже потрібну, все ж він супроводжує все наше життя. Народилась дитина... як чекають це маленьке диво в сім'ї! І в урочисту хвилину поверх усіх покривал і ковдр палахкотить квітами рушник...

Виряджають юнака до армії, і мама у хвилину прощання сповиває свою кровинку рушником:

„Нехай стелиться тобі доля рушником".

Дивлюся мовчки на рушник.

Що мама вишивала,

І чую: гуси зняли крик,

зозуля закувала,

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута - м'ята.

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

І біль у серці раптом зник.

Так тепло-тепло стало...

Цілую мовчки той рушник,

що мама вишивала.

Створювалось вишивальне мистецтво руками, розумом, серцем мільйонів людей, відбивало впродовж століть побут, звичаї, традиції українців.

Про це свідчать, зокрема, й назви рушників: утирач (для рук і обличчя), стирок (для посуду), божник (для ікон), плечовий (для сватів), подарковий (для подарунків).

Рушники-утиральники були оздоблені вишивкою тільки наполовину: чоловічі — справа, жіночі — зліва, щоб інша, чиста частина використовувалась за призначенням.

Подавали «утирач» і гостям, коли запрошували їх до столу. Кладучи рушник гостеві на плечі, господиня лила йому на руки воду з кухля. От лише утиратися разом із кимось одним рушником не годилося — можна накликати сварку.

Обов'язковим атрибутом був рушник і в „коцюбнику", місцібіляпечі, за якимтеж судили про доладністьгосподині. Рушник висів тут на дерев'яномуабозалізному гаку. У будніцебувпростийполотняний рушник, лишеоздоблений мережкою іззубцями з домотканоїполотняної нитки, а у св'ятковіднівивішувавсь рушник з багатимоздобленням - для гостей.

Використовувався рушник і в обрядібудівництвахати. У деяких районах України сволок піднімали на рушниках, потімці рушники дарувалимайстрам. Коли стінибулизведені, вгорі в кутку хативішали образ, а на ньому рушник. Не обходилось без рушника і в хліборобських обрядах. Перший день оглядуозимини (на Юрія) ішли в поле гуртом. Попередуішовбатько і ніс на рушнику хліб-сіль. різнечастування несла мати в кошику, накритому рушником. Назеленомуполі стелили рушник, а на нього клали їжу. Так робили і в перший день оранки, сівби, жнив. Післязакінчення жнив господарзустрічав гостей, женців з хлібом-сіллю на рушнику, а тіодягали на ньогообжинковийвінок.

На чоловічих рушниках вишивали дубове листя, чорнобривці, вусики хмелю, волошки, барвінок. На жіночих — буйно цвіли троянди і мальви, полум'яніли вишня та грона калини.

Чільне місце посідають рушники у весільному обряді. Обрядові рушники весільного (шлюбного) призначення виступають чи не найголовнішим атрибутом однієї з найважливіших подій у житті людини.

Українські дівчата, починаючи з 10-річного віку, дбали про свій весільний посаг, до якого іноді входило 80—100 рушників. В процесі заручин — вінчання — весілля використовувались такі рушники: «перев'язний», «шлюбний», «подарунковий», «вітальні». До весільної символіки належать мотиви дуба, калини, суниць, ягідно-квіткових віночків, вінця-корони, пташок тощо.

Шлюбну пару символізують соколи, голуби, лебеді. Характерною ознакою весільного рушника є розташування птахів один до одного голівками. Вони або тримають у дзьобику ягідку калини, або сидять в основі дерева, символу нової сім'ї.

На сватанні в'яжуть рушники старостам, на весіллі сватам, молодим зв'язують руки рушником, щоб подружнє життя було довгим і щасливим. А молодята стають на рушник, засвічуючи цим любов і подружню вірність.

Давайте відхилимо завісу часу та й заглянемо в українську світлицю, куди саме прийшли свати.

(Чути стук у двері. Батько відчиняє двері, старости заходять у хату, молодий залишається біля дверей).

1 СТАРОСТА: Здорові будьте у вашій хаті!

БАТЬКО: А що ви за люди, і звідки вас Бог приніс?

СТАРОСТА: Ми люди німецькі. Йдемо із землі турецької. Раз дома у нашій землі випала пороша. Я й кажу товаришу: «Що нам дивитися на погоду? Ходімо лишень шукати звіриного сліду».
СТАРОСТА: І пішли. Ходили, ходили і нічого не знайшли. Аж гульк— назустріч нам іде молодий князь. Підніма угору плечі й говорить нам такі речі.

СТАРОСТА: Ей ви, хлопці, добрі охотники! Будьте ласкаві, покажіть дружбу мені. Трапилась мені куниця, красная дівиця. Не їм, не п'ю і не сплю од того часу та все думаю, як її дістати. Поможіть мені її піймати.
СТАРОСТА: От ми і пішли по слідах по всіх городах, а все куниці не знайшли. От як у це село ввійшли, тут знову випала пороша. Ми вранці встали і таки на слід напали.

СТАРОСТА: Вірно, що звір наш та пішов у двір ваш, а з двору — в хату та й сів у кімнату. Тут і мусимо його піймати. Тут застряла наша куниця.
СТАРОСТА: Оце ж нашому слову кінець, а ви дайте ділу вінець: оддайте нашому князю куницю — вашу красну дівицю. Кажіть же ділом, чи віддасте, чи нехай підросте?

БАТЬКО: То що, дочко, будемо робити?

(Дочка в цей час підходила до печі й мовчки колупала її на знак згоди).

БАТЬКО: Люди добрі! Хліб і сіль ми приймаємо, доброго слова не цураємось, а за те, щоб ви нас не лякали, що ми передержуємо куницю, красуню дівицю, ми вас перев'яжемо. (До дочки). Чуєш, дочко, годі вже піч колупати, давай чим оцих молодців перев'язати. А може, і рушників нема? Може, нічого не придбала? Не вміла ні прясти, ні шити?

МАТИ: Наша дочка про свій посаг дбала. З малих літ шила, вишивала. У неї є чим перев'язати старостів.

(Молода виносить рушники і хустку. Рушники віддає старостам, які перев'язують один одного через плече, а хустку затикає молодому за пояс)

Молоді (звертаються до батьків).

Дозвольте, батьку, дозвольте, мати,

На рушник вишиваний перед вами стати.

На рушник вишиваний перед вами стати

Та благословення вашого дістати.

Благословіть, мамо, благословіть, тату,

На щасливу долю, на життя багате!

Батьки.

Бог благословляє і ми благословляємо,

Жити аж до віку в парі вам бажаємо.

Хай буде — як квіти, життя барвінкове,

Веселе, як ружі на цім рушникові.

(Батьки під мелодію беруть за кінці рушники і виводять дітей-молодят).

Скільки багатства в нашого народу!

В криниці мудрості не висиха вода,

Свято шанують закони роду,

Душі народної скарбниця не згаса.

А як же не згадать про пісню:

Сумну й веселу, радісну й тужну.

Вона то у блакить зрина небесну,

То серце крає від жалю.

Звучить українська пісня

Рушники, які ми називаємо гостинними або вітальними, призначені для традиційних зустрічей дорогих гостей. На них підносять хліб-сіль.

Подарунковими є рушники, що вишиваються і даруються рідним та друзям.

До обрядових рушників належать і ті, з якими людину проводжали в останню путь. їх ми, на відміну від інших обрядових рушників, називаємо ритуальними. В найсумніші хвилини ними перев'язують церковний хрест.

Кожен регіон України має свої відмінності у виборі кольорів та орнаменту вишивки. На Київщині, Полтавщині, Чернігівщині та в багатьох східних областях переважає рослинний візерунок червоного, синього та чорного кольорів; для Галичини, Буковини та Закарпаття характерний геометричний орнамент з яскравими, барвистими, а для Полісся — червоним та чорним кольорами.

У Проході рушники вишивали завжди. На старовинних оберегах зустрічаємо маки, мальву, ружу, польові квіти, що лягали на полотно малиновими, чорними нитками, жовті, зелені кольори використовували рідше.

Вишивали „хрестиком”, „гладдю"... Теперішні рушники відрізняються від колишніх: і полотно більше і-нитки яскравіші. Та й самі узори не ті. Тут переплилися місцеві традиційні орнаменти з київськими, полтавськими, закарпатськими, білоруськими, російськими узорами.

Найбільше рушникових традицій зберегло весілля. Ікони, якими благословляли дітей до шлюбу покривають вишитими рушниками, перев'язують стрічкою. Перев'язують сватів, кладуть під весільний коровай, перев'язують руки молодим під час вінчання щоб подружнє життя було довгим і щасливим. Потім цим рушником підперезують молоду, щоб берегла сімейне вогнище. Наречена повинна принести рушник до церкви і повісити його на ікону Божої матері, подати рушник дружкові коли вестиме їх до шлюбу, та коли ділитиме весільний коровай. А ще молода виходячи з церкви повинна була тягнути весільний рушник до порога, щоб дружки швидше виходили заміж.

А тепер погляньте на розмаїття рушників, яке оселилось сьогодні у нас. Майже кожний з вас може назвати кращий, та всі вони гарні по своєму, за кожним з них своя історія, чиясь доля, багатьом не один десяток років. Уявімо собі руки і обличчя тих людей, які створили це диво, ці неповторні малюнки.

Тримаю вишиті старенькі рушники

Давно забуті горнуться до мене.

Заполонили світ нейлони і шовки...

Кому потрібні вишиті ромени?

Гортаю білу прядку полотна.

Засіяну барвінком і любистком

Сміється вишита прабабкою весна.

Ховається за квітами і листом.

Голублю диво дивне із пісень,

Що хрестиками стелиться і в'ється

Сіріє за вікном звичайний день,

А в рушниках волошками сміється.

Перегортаю білі рушники,

Що хліб вкривали і дитя в колисці.

Що старостів чекати на святки —

Розшиті маками, заквітчані барвисті.

Вже доля весни правнукам кує,

А хміль з калиною на полотні не в'яне.

Як добре, що в мого народу є

Рушник весільний і рушник прощальний.

Благословенна, будь на всі віки.

Найперша жінка, що нашила квіти.

Душа мого народу - рушники,

Барвінками і мальвами зігріта.

Вдивіться у ці роботи! Скільки тепла, любові й радості в кожному хрестику, в кожному стібочку! То неоціненні скарби, то диво пречудове, що примушує завмирати серце, тішить душу, зачаровує своєю незрівнянною красою.

Дивіться, милуйтеся, радійте! Хай і у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах!

Дорогі друзі, шановні гості нашого свята! Ми з вами усі — українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.

Нехай слова і пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, надія, віра і любов.

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

Щасливу вашу осявають путь.

Сивіють і народжуються роки, минають століття. Та вічним є і буде український рушник. Він пройшов крізь віки, і хотілося б щоб і надалі був він ознакою любові і незрадливості, символізував чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, щоб щедро він стелився близьким і рідним, далеким друзям і просто добрим людям.

І саме «в родині від батька до сина, від матері – доні» передаються і бережуться родинні традиції нашого народу. І поки їх будуть шанувати, передавати з покоління в покоління, буде жити історична пам'ять народу, житиме і сам народ.

А на прощання хочеться сказати:

Шануйте, друзі, рушники,

Квітчайте ними свою хату,

То обереги від біди.

Шануйте ті, що дала мати,

Готуйте дітям — з чистої роси,

Щоб легше їм в житті здолати

Похмурі та скрутні часи.

Шануйте, друзі, рушники!

Хай здоров'я ніколи не зраджує вам!

Будьте завжди такі ж ніжні, рідні й милі,

Щоб вам радість і щастя, й любов

Вишиваним цвіли рушником.

Здоров'я — від води джерельної, багатства — від землі святої, а ще любові, ласки Божої ми бажаємо всім присутнім у залі сьогодні.

А тепер батьки заспівають пісню ( слова роздати).

АНДРІЙ МАЛИШКО

Пісня про рушник

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Ніби вчора, рідна мамо,

Ви мене будили рано,

Промінь сонця зустрічали солов'ї.

Пастухи череду гнали,

На сопілках вигравали,

Горлицею торкотіли ви мені.

Приспів:

Вже дарує сонечко новий нам день,

Джерельце неспіваних іще пісень,

Щедроти черпни у ньому, доброти,

А у ранків золотистих чистоти,

Диво-сили набирайся у землі,

Пам'ятай щодень слова мої.

Ніби вчора, рідна мамо,

Ви мене будили рано,

А світанок дивограєм розквітав,

Верби коси розпустили,

До водиці нахилились,

Вітер в краї вашу пісню заспівав.

Приспів:

Ніби вчора, рідна мамо,

Ви мене будили рано,

Скільки митей світанкових відійшло,

Літа з сумом відлітають,

Ваші внуки підростають,

Віддаю їм вашу ласку і тепло.

Приспів

Історія України, 7 клас

Hiten86 — Thu, 30 Mar 2017 08:44:53 GMT

Тема: РУСЬ-УКРАЇНА ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Мета. У формі уявної подорожі ознайомити учнів з життям та діяльністю великого князя Ярослава Мудрого, усвідомити значення діяльності князя для зміцнення державності; продовжити роботу з розвитку в учнів умінь самостійно здобувати знання, розвивати вміння працювати з документами, аналізувати історичні джерела, давати стислу характеристику історичному діячеві, робити висновки; виховувати почуття патріотизму на прикладі Ярослава Мудрого, інтерес до історії минулого свого народу та поважне ставлення до культурних надбань українців.

Тип уроку: урок-подорож, урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: карта “ Русь-Україна в ІХ – ХІ ст.”, атласи, додаткова література для роботи в групах, підручники, уривки з літопису «Повість минулих літ».

Очікувані результати. Після цього уроку учні навчаться: визначати роль і місце особи в історії, давати стислу характеристику діяльності Ярослава Мудрого; самостійно здобувати знання, аналізувати документи; поважного ставлення до культурної спадщини свого народу; вдосконалять логічне мислення, зв’язне мовлення; навчаться проводити власні дослідження.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Сьогодні на уроці ми розглянемо подальший розвиток Київської держави. Цей період тісно пов’язаний із життям та діяльністю Великого Київського князя Ярослава Мудрого.

Але, перш ніж розглядати шляхи розбудови Київської держави за часів Ярослава Мудрого, давайте пригадаємо, яку спадщину він отримав від батька, князя Володимира.

Прийом «Пінг - понг»

1)Яких змін зазнала територія Руської держави за Володимира Великого? Покажіть на карті кордони держави.

2)Яких заходів вжив Володимир для зміцнення держави?

3)Яка реформа Володимира мала найбільший вплив на подальший розвиток Київської держави?

4)Яке значення мало запровадження християнства на Русі? Аргументуйте відповідь.

5)Згадайте, коли помер Володимир Великий.

У ході бесіди учні доходять висновку, що держава князя Володимира стала однією з найбільших у Європі. За його правління Київська Русь досягла високого рівня військової могутності, економічного розвитку й культурного піднесення.

Проблемне питання

Який же етап свого розвитку переживала Київська держава за часів князювання Ярослава Мудрого - сина Володимира Великого?

ІІІ.Вивчення нового матеріалу

Міжусобна боротьба після смерті Володимира.
Внутрішня політика.
Розбудова Києва.
Міжнародні зв’язки.

Активізація пізнавальної діяльності.

На фоні приємної мелодії учитель декламує вірш Р.Завадовича “Ярослав Мудрий”.

Мудрий княже Ярославе,

Свого батька гідний сину,

Ти підніс до сили, слави,

До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,

Гарний город збудував ти,

І щоб пам’ять не пропала,

Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,

Щоб жили поправді люди,

Щоб законом справедливим

І твої судили суди.

І про те подбав ти, княже,

Щоб коштовним самоцвітом,

Прибраний увесь, багатий,

Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор Софії

З каменю і срібла-злата,

Ще й тепер про тую славу

Мріють Золоті ворота.

Скрізь з пошаною по світі

Твоє вчення споминали,

Королі, князі, вельможі

В тебе ласки забігали.

Учитель.Проякі славні справи князя Ярослава переповідає автор вірша? Які історичні факти ми можемо встановити?

Учні мають визначити, що Ярослав Мудрий:

Зміцнив, розбудував Київську Русь.
Підніс міжнародний авторитет.
Збудував м.Ярославль.
Упорядкував закони.
Збудував Софіївський собор.

Учитель доповнює, що за часів правління Ярослава Мудрого засновуються школи; укладається перший літописний звід 1037 – 1039 рр.; заснована перша на Русі бібліотека, що нараховувала 950 томів. Період князювання Ярослава Мудрого – вершина могутності Київської держави.

Учитель.Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.

Давайте уявимо, що вчені винайшли машину часу, і ми з вами потрапили в часи Київської Русі. Але наш час перебування в стародавньому Києві обмежений – всього 10 хвилин. Тому, щоб якомога більше дізнатися про часи правління Ярослава, давайте розіб’ємось на групи, а потім поділимося своїми враженнями.

(прийом «РАФТ»)

Отже, 1-ша група має дізнатися про те, як Ярослав Володимирович утвердився в Києві.

2-га група “зустрінеться” з боярами і дізнається, яка була внутрішня політика князя Ярослава.

3-тя група “зустрінеться” з послами інших держав і з’ясує, міжнародні зв’язки Русі-України.

4-та група “здійснить” екскурсію по місту Києву й поділиться з нами своїми враженнями. Чи дійсно Київ за Ярослава Мудрого був Окрасою Русі?

Після 10-хвилинної роботи в групах учні діляться враженнями, від імені осіб стародавнього Києва розповідають про проведену роботу. (20 хв.).

Документ для опрацювання в групі № 1

В літо 1019 р. зібрав Ярослав багато воїнів і рушив на святополка. Іприйшов на річку альту. Святополк же утік до печенігів і скоро з’явився у силі грізній. І от вони стали один проти одного. Тоді вийшов ярослав на те місце, де було убито бориса, і, здійнявши руки до неба, сказав:

- Кров мого брата кличе до помсти, - а тоді промовив з молитвою:

- Браття мої! Хоч ви й відійшли тілом звідси, допоможіть мені проти ворога нашого убивці і клятвовідступника.

І коли він так сказав, рушили полки один проти одного, і покрилося поле альтинське тьмою воїнів. Була тоді п’ятниця, і сходило сонце. Ізійшлися на битву обидва війська. Почалася січа зла, якої не було на Русі. Хапаючись за руки, рубалися, сходилися тричі, так що кров текла по низинах. Надвечір переміг ярослав, а святополк одступив і побіг. І, коли він тікав, напав на нього страх, а йому здавалося, що біс женеться за ним; ослабло все тіло у нього, не міг він сидіти на коні, і везли його на носилках, прив’язаних до коней. Він же говорив:

- Тікайте зі мною, женуться за нами.

Отроки його посилали сторожу в усі боки подивитися: чи хто женеться за нами?

Та не було нікого, хто гнався б за ними, і вони тікали з ним далі. Він же лежав у немощах і, підхоплюючись, говорив:

- Ой женуться! Ой, женуться вже за нами, тікайте!

Не міг він витерпіти на одному місці і пробіг через усю польську землю, гнаний страхом і привидом смерті, і прибіг у пустельне місце між польщею і чехією, і там закінчив своє зле життя. Кара справедлива настигла його - не минули його муки окаянного. Є могила його в тому пустельному місці ідо сьогоднішнього дня. Несе від неї тяжким смородом. Все це явлено для науки руським князям, щоб знали вони, яку покару наготовлено їм, якщо вони ще раз содіють таке зле вбивство. Ярослав же сів у києві, витер піт із чола з дружиною своєю, показавши перемогу і труд великий».

Літопис «Повість минулих літ»

Документ для опрацювання в групі №2

«…У рік 1037… Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, митрополію… І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з’являтися. І любив Ярослав церковні устави, і попів любив він велике, а понад усе любив чорноризців. І до книг він мав нахил, читаючи їх чисто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо святеє, і списали багато книг. І придбав він книги, що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова. Бо як ото хто-небудь землю зоре, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь, — так і сей. Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє.

Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що напоюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина. Ними бо в печалі ми втішаємось, вони є уздою стриманості... Якщо бо пошукаєш ти в книгах мудрості пильно, то знайдеш ти велику користь душі своїй. Бо коли хто часто читає книги, то бесідує він з богом або зі святими мужами. Читаючи бесіди пророків, євангельські повчання й апостольські, і життя святих отців; знайде душі він користь велику.

Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги і, многі списавши, положив їх у церкві Святої Софії, що її спорудив він сам. І прикрасив він її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же належні співи воздають богові в належні часи...»

Літопис «Повість минулих літ»

Документ для опрацювання в групі №3

Коли Ярослав перебував у Новгороді, прийшла до нього звістка, що печеніги взяли в облогу Київ. Ярослав же зібрав багато воїнів, варягів іслов’ян, прийшов до Києва і прорвався у місто своє. А було печенігів безліч. Ярослав виступив із Києва, приготувався до бою: варягів поставив посередині, а на правому крилі - киян, а на лівому крилі - новгородців. І став перед містом. Печеніги пішли на приступ і зчепилися на тій горі, де стоїть зараз собор Святої Софії: було тут поле чисте тоді. І почалась жорстока січа, ледве до вечора здолав лютих ворогів Ярослав. І кинулись печеніги на всі боки тікати, і не знали, куди бігти; одні, тікаючи, тонули у Сетомлі, а інші - в інших ріках, а залишок їхній бігає десь до сьогоднішнього дня.

Літопис «Повість минулих літ»

Робота з літературним текстом

Тішило Ярослава, що всі шлюби укладені в достойний спосіб. Улюблений син Всеволод одружений на доньці грецького царя Костянтина Мономаха; Святослав вже багато роківтому одружився на Одрі, дочці графа Штадського. Ізяслав одружений з Гертрудою, дочкою маркграфа Саксонського. Сестра Доброніга стала польською королевою. Дочка Єлизавета була за норвезьким королем, друга дочка Анастасія - за угорським королем. Ці шлюби посилювали дружбу і мир, а тиша і мирне життя сприяли сільським роботам і переписуванню книг. Коли війна, орачу не до плуга, а книжнику не до тростини для писання.

Документ для опрацювання в групі №4

«…У рік 1037. Заложив Ярослав город великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам'яну, Благовіщення святої богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив церкву Благовіщення на воротах, щоб давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього він звів монастир святого Георгія Побідоносця і монастир Святої Орини…»

Літопис «Повість минулих літ»

ІV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу

Коли Ярослав Володимирович утвердився в Києві (1019 р.)
Коли всі Руські землі об’єдналися під владою Ярослава. (1036 р.)
Ім’я митрополита, який написав визначний твір “Слово про закон і благодать”, де вперше підкреслено значення Києва як столиці. (Іларіон).
Ім’я старшого сина Ярослава Мудрого.(Ізяслав).
Як називався звід законів укладений Ярославом Мудрим. (Руська правда)
Ім’я дочки Ярослава, яка стала французькою королевою. (Анна).
Назва міста, з яким своєю пишністю змагався Київ. (Константинополь).
Споруда, збудована Ярославом Мудрим на місці битви з печенігами. (Храм Софіївський собор).

Бесіда за проблемним запитанням

Як ви гадаєте, який етап свого розвитку переживала Київська держава за часів князювання Ярослава Мудрого? Доведіть свою думку за допомогою історичних фактів.

Підсумковий етап

Учитель пропонує учням зробити висновки, узагальнює та в разі необхідності доповнює їх. Оцінює роботу на уроці, виставляє оцінки.

VІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати параграф 7 підручника Свідерський Ю.Ю., Ладиченко Т.В., Романишин Н.Ю. Історія України: Підруч. для 7 кл. – К .: Грамота, 2007. – 272 ст.: іл.

2.Скласти кросворд «Ярослав Мудрий».

Історія України, 9 клас

Hiten86 — Thu, 30 Mar 2017 08:34:55 GMT

Тема: Реформи адміністративно-полiтичного управління 60-70-х років ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії

Мета уроку:

розкрити характер, сутність, основні напрямки і завдання земської таміської реформи;розвивати уміння характеризувати зовнішні та внутрішні чинники, що стали причинами та передумовами проведення реформаторської діяльності царизму в галузі місцевого управління;аналізувати історичні події та давати характеристику історичним постатям того часу;формувати навички роботи з документами;виховувати у школярів громадянську свідомість

Тип уроку: вивчення нових знань.

Обладнаннята унаочнення: підручник, карта, атлас «Історія України. 9 клас», відеопрезентація,додатковий матеріал.

Основні дати та події: 19 лютого 1861 р. - «Положення» Олександра ІІ, законодавчі акти реформи та маніфест про скасування кріпосного права; 1863 р.- здійснення освітніх реформ; 1864 р. - земська реформа( реформа системи місцевого управління); 1864 р.- судова реформа; 1874 р.- запровадження військової реформи.

Основні терміни і поняття: політична система, реформи, адміністративно-політичне управління.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

Розповідь учителя. Перший глобальний удар миколаївській системі був нанесений ззовні. Поразка в Кримській війні (1853 – 1856 рр.) показала дійсний стан кріпосницької Росії. Вона не тільки вийшла з війни переможеною, але й опинилась в міжнародній ізоляції. Реакційний Священний союз Росії, Прусії та Австрії, створений під час завершення епохи наполеонівських воїн, фактично розпався. Миколаївській зовнішній політичний курс виявився не життєздатним. Пройде небагато часу і новому самодержцю і його уряду стане зрозумілим те, що вихід може бути знайдений тільки в радикальному перегляді всієї політики. Серед ряду стимулів, які штовхали до зміни курсу, фактори престижу були могутньою рушійною силою.

Усне опитування. Але для повного розуміння перетворень, які відбулись у 70-х роках ХІХ ст.уРосійській імперії, пригадайте:

- Коли та як було скасовано кріпосне право на західноукраїнських землях?

- Чому існування кріпосного права заважало подальшому соціально-економічному розвиткові Наддніпрянщини?

- Назвіть особливості розвитку промисловості на українських землях під владою Російської та Австрійської імперії ?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.

Пригадайте фізику. Що станеться з двигуном внутрішнього згорання, якщо його механізм запалення, упускні й випускні клапани та поршень діятимуть без узгодження?

«Скасування кріпосного права стало початковим кроком, своєрідним ключем до модернізації Російської імперії. Таке радикальне перетворення в аграрному секторі вимагало термінових змін та зрушень в інших сферах суспільного життя, які б дали можливість гармонізувати та стабілізувати ситуацію». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 253)

1. Як ви вважаєте, чому неможливо було обмежитися однією реформою про скасування кріпацтва?

2. Які ще перетворення, на вашу думку, необхідно було здійснити в Російській імперії? Які сфери суспільного життя потрібно було реформувати негайно?

Розповідь учителя. Скасувавши кріпосне право, російський царизм відкрив шлях буржуазним перетворенням в імперії. Тому після селянської реформи 1861 р. царському уряду довелося провести реформи. їхнім завданням було пристосування старого самодержавно-поліцейського ладу до вимог капіталістичного розвитку. Протягом 60-70-х років XIX ст. було проведено земську, міську, судову, військову, фінансову, шкільну й цензурну реформи, які охопили головні напрями життя імперії. При плануванні цих заходів бралося до уваги й те, що до здійснення прогресивних реформ долучаться й активні діячі демократичної громадськості. Уряд, проводячи ці реформи, прагнув до політики централізації та уніфікації всіх сторін життя для посилення імперського характеру Російської держави.

Формування нових знань.

Розповідь учителя. Селянська реформа 1861 року та Україна. Підготовка селянської реформи тривала п’ять років. 19 лютого 1861 р. Олександр ІІ підписав «Положення», що містили всі законодавчі акти реформи (17 актів) та маніфест про скасування кріпосного права. Найважливішими з цих реформ були «Загальне положення про селян, звільнених з кріпосної залежності» та чотири місцеві положення для окремих регіонів імперії. Наддніпрянщина підпадала під дію трьох місцевих положень. У губерніях Півдня та південній частині Харківської губернії діяло «Великоросійське місцеве положення», на Правобережжі – «Окреме місцеве положення», на Лівобережжі – «Малоросійське місцеве положення».

«Становище селян після реформ»:

Законодавчі акти селянської реформи вирішували такі основні питання:

- скасування кріпосного права та визначення нового правового статусу селян;

- організацію селянського самоуправління;

- створення інституту мирових посередників;

- наділення селян землею;

- визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян;

- викуп землі селянами.

«Положення» селянської реформи поширювалися на колишніх кріпосних селян. Одначе суттєві зміни відбулися і в становище державних селян, які складали 44% усього селянства Наддніпрянщині.

Згідно з указом 1866 р. всі землі державних селян, залишаючись власністю держави, закріплювалися за сільськими громадами у безстрокове користування (подвірне або громадське).

Формування аксіологічної компетентності

За допомогою історичного тексту заповніть таблицю «Становище селян»

Що змінилось у становищі кріпосних та державних селян після реформ	Що не змінилось у становищі кріпосних та державних селян після реформ

Прийом РАФТ

Для опрацювання питання про проведення та суть селянської реформи учні поділяються на групи, кожна з яких отримує своє завдання.Напишіть листа до імператора від імені

1 група – селян;

2 група – поміщиків;

3група- кріпаків.

1 Група

Селяни повинні були за це сплачувати до казни щорічну «оброчну подать». Державні селяни мали право стати власниками наділів, сплативши за них викуп протягом 8 років, але розмір їхніх наділів встановлювався не більше 8–15 десятин.

Внаслідок цієї реформи, здійснення якої тривало 20 років, становище державних селян стало дещо кращим, ніж колишніх кріпосних. Наділи, що їх вони отримали, були в середньому вдвічі більшими, ніж у колишніх кріпаків.

У 1886 р. всіх державних селян зобов’язали викупити свої наділи, але викупні платежі для них були значно меншими, ніж у кріпосних селян. Стримувало розвиток господарства державних селян запровадження громад зі спільною відповідальністю за сплату податків.

2 Група

Після 1861 р. розпочався стрімкий занепад дворянства. Він був зумовлений нездатністю значної частини поміщиків господарювати без дармової праці кріпаків. Такі необхідні для нових умов господарювання риси, як дисциплінованість, ініціативність, працьовитість, були дуже рідкісними в їхньому середовищі.

Це призвело до того, що вже в 1877 р. майже 77 % дворян мали великі борги й потроху продавали свої землі підприємливим господарям. У 1863-1914 pp. площі дворянського землеволодіння в Україні скоротилося на 53 %. Однак це не стосувалося Правобережної України, де надзвичайно багаті польські магнати легше долали труднощі, а деякі з них перетворили свої величезні латифундії на справжні агрофірми, запозичивши досвід у прусських землевласників.

Збанкрутілі дворяни, продавши свої землі, переїздили до міст. Там вони поступали на державну чи військову службу або ж уливалися в середовище інтелігенції, стаючи лікарями, інженерами, учителями і т. п. Разом із тим верхівка дворянства, займаючи найвищі урядові й адміністративні пости, залишалася опорою царизму.

3 Група

На кріпосних селян поширювалися економічні права, котрі визнавалися за вільними особами, вони могли купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, заводити підприємства тощо. Крім цього, селяни отримали право сходитись на зборах і утворювати на три роки органи селянського самоврядування.

За селянами закріплювалися також права у сфері судочинства — вони могли подавати позови і відповідати в суді, виступати як представники сторін.

Кріпосницький характер реформи проявився в Положенні про умови виходу селянина за викуп. Було встановлено, що присадибну ділянку селянин мав право викупити в будь-який час; польові ж наділи за згодою поміщика могли перейти у масність селян навіть проти бажання громади. Якщо поміщик бажав продати польовий наділ селянинові, останній не мав права відмовитись від його купівлі.

Порядок і правила викупної операції означали фактично викуп не землі, а особи селянина. За основу визначення розміру викупу бралися не продажна ціна землі, а розмір грошових повинностей, які сплачувалися селянами.

Вийти з громади селянин міг, лише викупивши наділ повністю. Тільки після цього він міг скористатися більшою частиною особистих прав, які надавалися реформою.

4 Група. Учні четвертої групи, заслухавши відповіді учнів трьох груп по даному матеріалі, заповнюють таблицю.

Негативні наслідки реформи

Позитивні наслідки реформи

Після обговорення учні самостійно роблять висновки відповідаючи на питання: Як вплинула реформа 1861 року на подальше життя українського селянства?

4-3. Самостійна робота з підручником (у групах). Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. (земська, судова і військова реформи, реформа освіти).

Учням пропонується заповнити у зошитах таблиці:

- група №1 - земська реформа;

- група №2. - судова реформа;

- група №3 - реформа освіти;

- група №4 - військова реформа.

Зразок заповнення таблиці:

Назва реформи	Час прийняття	Основні положення	Наслідки реформи

5. Перевірка засвоєних знань ф

Які наслідки мали реформи 60 – 70- х.рр. XIX ст. на соціально – економічний розвиток і політичне становище України ?

Питання для самоконтролю

1) Коли була проведена земська реформа? 1861, 1862, 1864, 1865, 1866 р.

2) В чому полягає суть земської реформи?

3) Заповніть схему Організація медичної допомоги

4) Коли була здійснена судова реформа? 1861, 1864, 1866, 1870 р.

5) Охарактеризуйте судову реформу.

6) Коли відбулася реформа в галузі освіти? 1864, 1861, 1871, 1874 р.

7) Хто входив до губернських шкільних рад? 1. _____________ ? 2. ______________ ? 3.

8) Які права мали випускники класичних гімназій?

9) Коли була здійснена реформа в галузі цензури? 1861, 1864, 1865, 1871, 1875 р.

10) Вкажіть рік проведення міської реформи 1861, 1864, 1865, 1870, 1871 р.

11) Вкажіть рік запровадження загальної військової повинності. 1861, 1864, 1865, 1870, 1875, 1883 р.

12) Закінчить речення: «Фінансова реформа була викликана необхідністю … ».

6. Підведення підсумків уроку, оцінювання навчальної діяльності учнів.

Метою реформ 60–70-х рр. було намагання усунути кріпосницькі пережитки з імперської дійсності, але таким чином, щоб зберегти незмінними основи російського самодержавства. Здійснюючи реформи, імперія використовувала адміністративно-командні методи управління, підтримувала становий лад у всіх сферах суспільно-політичного життя. Над новоутвореними органами місцевого самоврядування, судами, закладами освіти, пресою зберігався контроль імперської адміністрації.

Реформи 60–70-х рр. були, власне, поступками часові, що їх робила Російська імперія, і не мали на меті створення повноцінних умов для розвитку як українського, так і будь-якого іншого з народів, пригноблених імперією.

7. Домашнє завдання:

- опрацювати відповідний параграф підручника;

- складіть тестові завдання до теми уроку ( 15 питань);

- творче завдання за вибором «Олександр ІІ – визволитель чи самодержавець».

Історія України, 11 клас

Hiten86 — Thu, 30 Mar 2017 08:24:18 GMT

Тема: Проголошення Незалежності України

Мета: познайомити учнів з основними подіями, пов’язаними із проголошенням незалежності України, формувати навички самостійної роботи з текстом підручника, роботи з історичними фактами; розвивати інтерес до вивчення історії своєї держави; виховувати почуття поваги до державних символів та власної держави.

Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, ілюстрації. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Поняття та терміни: акт, референдум, декларація, Верховна рада, Конституція, президент.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• розповідати про історичних діячів на основі тексту підручника;

• установлювати хронологічну послідовність зазначених подій та явищ, співвідносити подію, історичне явище і століття;

• показувати на карті території незалежної України;

• складати запитання щодо перебігу історичної події;

• висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонують для вивчення.

• удосконалити вміння працювати з різними історичними джерелами;

• виховувати гордість за здобутки визначних представників науки, спорту та культури сучасної України.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

МІЙ КРАЙ

Україна — край мій рідний

Від Кавказу по Карпати,

І веселий, і свобідний,

І великий, і багатий.

Де є в світі кращі ріки,

Як Дністер, Дніпро-Славута?

Хто покине їх навіки,

Тому в серці вічна смута.

Де є в світі кращі гори,

Де таке повітря свіже?

Де шумлять так гарно бори

І хвилює спіле збіжжя?

Де ясніше сонце світить,

Де гарніше зорі сяють?

Де ж солодше пахнуть квіти —

Як у нашім любім краї!

Р. Купчинський

«Генератор ідей»

- Що вам відомо про Україну?

(Індивідуально записують в зошити, а потім в групах зясовують)

- У чому збіглися ваші знання про нашу державу?

(кожна група називає один факт)

- Знайдіть у вірші слова, якими автор характеризує сучасну Україну. Поясніть їх.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сторіччя боротьби за право жити у своїй незалежній Українській державі не минули марно. Історія нашої незалежної держави лише починається. І саме вам, молодому поколінню, потрібно приймати рішення, від яких будуть залежати, якою в майбутньому буде наша держава. А для цього потрібно краще знати історію власної держави.

Як же Україна здобула омріяну поколіннями незалежність? На це запитання ми й дамо сьогодні відповідь на уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Що таке державна незалежність

Робота з джерелом

У пам’ять про цю видатну подію в Україні щорічно 24 серпня відзначається державне свято — День незалежності України.

Завдання

Прочитайте текст та вкажіть назву цього документа?

З’ясуйте історичне значення прийняття Акта проголошення незалежності України.

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

- продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

- виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

- здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує

незалежність України та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

акт набирає чинності з моменту його схвалення.

б) Ознайомтеся з ознаками незалежної держави С.129 та поясніть, що вони означають та в чому їхня важливість.

Словник

Референдум — всенародне опитування.

Незалежність — відсутність підлеглості, можливість приймати самостійні рішення, які відповідають власним інтересам.

Робота з картою

1. Розгляньте сучасну адміністративну карту України. Зі скількох областей вона складається?

2. Назвіть столицю України та міста — обласні центри.

3. Назвіть міста, розташовані на заході та сході, півночі та півдні України.

4. Назвіть держави, з якими межує Україна.

Учитель. В Україні живе понад 42 млн осіб. Окрім українців, яких понад 37 млн, в Україні мешкають росіяни, білоруси, молдовани, кримські татари, болгари, угорці, румуни, поляки, вірмени, євреї, греки й представники багатьох інших національностей. Усі разом ми — український народ, а земля України — наша Батьківщина.

2. Як розпочалась історія України

а) Опрацювавши текст підручника складіть 3-4 запитання та обміняйтеся ними.

б) Прочитайте уривок з офіційного документа С.130. Які ключові слова, пов’язані з українською державою, ви можете виділити?

в) Прочитайте статтю 20 Конституції. Назвіть державні символи України.

Вкажіть , яке з зображень не є ознакою державності України.

2. 3.

3. Як громадяни України шанують незалежність держави

а) На основі тексту і фотографій поясніть, хто такі громадяни України та їхнє ставлення до святкування незалежності нашої держави. 2-3 ключових речення запишіть.

б) Кого із наших сучасників — відомих людей України, ви знаєте? Чим вони прославили нашу державу?

V. Закріплення знань учнів.

1. Встановіть відповідності між датами та подіями.

1. 16 липня 1990 рік

2. 24 серпня 1991 рік

3. 28 червня 1996 рік

А) Акт проголошення незалежності України

Б) Декларація про державний суверенітет України

В) Прийняття Конституції України

Дайте визначення понять.

1) Конституція — це…

2) Референдум — це…

3. Доповніть речення.

1)за Конституцією України главою держави є…

2)закони ухвалює вищий законодавчий орган — …

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника

Історія, 6 клас

Hiten86 — Thu, 30 Mar 2017 07:39:40 GMT

Практичне заняття. Геродот про скіфів. Історичні джерела про Скіфський похід Дарія І.

Мета:формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково - дослідницької роботи, спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення; забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи вирішення проблеми, розвивати просторову, логічну, аксіологічну(обґрунтування своєї думки) компетентності. Виховувати почуття любові до історії.

Обладнання:підручник, карта, атлас, малюнки, фото.

Тип уроку: урок застосування знань, навичок і умінь.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Повідомлення теми та мети, завдань уроку. Поділ на групи.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1. Коли скіфи перебували на українських землях?

2. На які групи поділяв скіфів давньогрецький історик Геродот?

3. Який спосіб життя вели скіфи?

4. Коли Велика Скіфія досягла найвищого піднесення?

5. Що вам відомо про перського царя Дарія I?

III. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

План роботи

Ознайомлення із знахідками скіфських курганів Сатанівської групи, їх характеристика.
Аналіз свідчень давньогрецького історика Геродота про скіфів.
Історичні джерела про Скіфський похід перського царя Дарія I.

1.Опис пам’яток .

1) що зображено на малюнку.

2) про що може розповісти пам’ятка.

2.Робота з документами

1.Скіфи кажуть, що їхній народ є наймолодший серед усіх народів,і ось як це сталося, їхня країна була пустелею і перша людина, що там з’явилася, була такою, що звалася Таргітаєм…У нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і молодший Колаксай. Коли вони були царями, із неба впали на скіфську землю зроблені із золота плуг, ярмо, сокира й чаша. Перший побачив їх старший і наблизився, щоб їх узяти, але все це золото, коли він підійшов туди, почало горіти. Він віддалився й тоді до них підійшов другий, але із золотом сталося те саме. Отже, так своїм полум’ям прогнало їх золото. Проте, коли до нього наблизився третій, молодший, золото згасло, і тоді він узяв його собі та пішов із ним додому. І старші брати, після того що вони побачили, погодилися передати все царство молодшому.

2. Є ще переказ, якому я найбільш довіряю, а саме такий. Згідно з ним, із кочівниками-скіфами, що мешкали в Азії, воювали та завдали їм чимало прикростей массагети й через це скіфи перейшли за ріку Аракс і прибули в Кіммерію (бо країна, де тепер живуть скіфи, кажуть, що за давніх часів була кіммерійською)…Від гавані борисфенітів (бо вона розташована якраз посередині приморської частини всієї Скіфії), від неї і далі перший народ, який можна зустріти, — це калліппіди… Вони… взагалі мають такий спосіб життя, як і скіфи, але сіють і їдять пшеницю й цибулю та часник і сочевицю та просо. Над ними живуть скіфи-орачі, які сіють пшеницю не для їжі, а на продаж…На схід від цих скіфів-землеробів, якщо перейти ріку Пантікап, у тій країні мешкають кочівники, також скіфи, які нічого не сіють і не обробляють землі. Уся ця країна позбавлена дерев…За Герром простягається країна, що називається царською, і скіфи, які в ній живуть, найхоробріші та найчисленніші, і вони вважають інших скіфів своїми невільниками……

3. Трава, яку їсть худоба в Скіфії, найбільше з інших виробляє в собі жовч. Коли вительбушують тварин, то кожний може в цьому переконатися. Отже, усе найважливіше скіфи мають у повному достатку. Що ж до іншого, то звичаї в них такі, богів вони шанують лише таких: найбільш за всіх — Гестію, потім Зевса й Гею, яку вважають за дружину Зевса. Після них — Аполлона, Афродіту, Уранію та Арея…Жертвопринесення вони роблять однаково під час усіх свят у такий спосіб. Жертовна тварина стоїть із двома зв’язаними передніми ногами,а жрець стоїть позаду від тварин, тягне за кінець мотузки, перекидаючи тварину, коли та падає. Він звертається до божества, якому приносить жертву, а потім обкручує навколо шиї тварини зашморг, устромляє в нього ціпок, крутить у всі боки й так задушує, не запалюючи вогню, не посипаючи борошном і не роблячи зливань. І коли він вже задушить тварину й обдере шкуру, починає куховарити. Оскільки в скіфській землі не вистачає дров, то тамтешні мешканці вигадали ось що, щоб варити м’ясо. Коли вони остаточно обдеруть шкуру тварин, знімуть м’ясо… і після цього розпалюють під казаном кістки жертовних тварин і варять м’ясо…

4. Щодо їхніх звичаїв на війні, то встановлено таке: першого ворога, якого вб’є скіф, він п’є його кров, а скількох інших він вб’є в битві, то приносить до царя їхні відтяті голови. За кожну голову йому дозволяється одержати щось із трофеїв, а якщо не принесе голови, це йому не дозволяється…

5. Коли помирає їхній цар, вони викопують у землі велику чотирикутну яму, беруть уже підготовленого померлого, вкривають його тіло воском (перед тим очищують від нутрощів його черево, наповнюють перетертим купрієм, насінням селери, кропом, потім зашивають черево, кладуть покійника на віз і перевозять його до іншого племені. Ті, до яких привозять померлого, роблять те саме, що й царські скіфи: відрізують кінчик вуха, стрижуть на голові волосся, дряпають у різних місцях рамено, вкривають синцями лоб і ніс і проколюють стрілою ліву руку. Звідти на возі труп царя перевозять ще далі до підвладного їм племені, а ті, до яких його перед тим привозили, супроводжують його. І коли так вони об’їздять із покійником усі племена, вони прибувають у країну Геррів, яка є областю останнього підвладного їм племені та місцем поховання царів. Потім,помістивши покійника на підстилку в могильному склепі, встромляють у землю з усіх боків від покійника списи, а над ним кладуть деревини і вкривають його очеретяними матами. У просторому приміщенні склепу ховають одну з його наложниць, яку перед тим задушили, його чашника й куховара, конюха, особистого слугу, вісника та його коней, а також певну частину його речей і так само золоті чаші (срібла та міді вони зовсім не використовують). Коли вони все це зроблять, то насипають землю й споруджують великий курган, намагаючись зробити його найвищим.

Після похорону скіфи очищуються. Спершу вони змазують голову якоюсь мастю, змивають її, а після того очищують і все тіло, ставлять три жердини, нахиляючи одну до одної й обгортають їх товстою вовняною тканиною, закривають нею все навколо, ставлять усередину такого намету ізжердини й тканини посудину, а в неї кидають розпечені камені…

6. В Аріапейта, царя скіфів, серед інших його дітей, народився Скіл…Скілові, хоч він і був царем скіфів, не подобався скіфський спосіб життя,і зокрема порівняно з еллінськими звичаями, які він засвоїв унаслідок свого виховання, і ось що він зробив. Щоразу коли він приводив скіфське військо до міста борисфенітів… Скіл залишав своє військо в передмісті, а сам заходив у місто і наказував зачинити брами, знімав із себе скіфський одяг і надягав еллінський… і в усьому іншому він наслідував еллінський спосіб життя та приносив жертви богам за еллінськими звичаями. Він залишався в місті протягом одного місяця або й більше, а потім надягав скіфський одяг і виходив…Оскільки судилося йому спіткати нещастя, то сталося це з ним із такого приводу… Скіфи побачили, як він справляє вакхічні містерії, то,вважаючи це за найбільшу ганьбу, зійшовши з башти, повідомили про те,що побачили, усе скіфське військо. І, коли після того Скіл повернувся досвого житла, скіфи призначили своїм поводирем його брата, Октамасада. А він, довідавшися про те, що сталося, і про причину цієї події, утік до Фракії. Про це почув Октамасад і вирушив у похід із військом проти Фракії……Октамасад там-таки відрубав голову Скілові. Отак обороняють свої звичаї скіфи й таку кару накладають на тих, хто хоче запозичити іноземні звичаї…

7. Є в Скіфії казан, який вільно вміщує шістсот амфор і завтовшки цей скіфський казан має шість стіп. Як кажуть тубільці, його було зроблено з наконечників стріл. Отже, їхній цар… захотів довідатися, скільки є скіфів, і для цього наказав усім скіфам кожному принести по одному наконечнику стріли. А хто не принесе, тому він загрожував смертю.

Запитання до документа

1) Які дві версії походження скіфів наводить Геродот?

2) Що розповідає автор джерел про спосіб життя скіфів?

3) Що можна дізнатися за джерелом про звичай скіфів?

4) У чому, на вашу думку, полягає головна думка наведеного автором свідчення про скіфського царя Скіла?

3. Робота з документом

Скіфський цар, син Савлія відомий своєю військовою хитрістю і перемогою над перським військом Дарія, Ідантирс застерігав царя Дарія: «Я досі нікого не лякався, і не тікав ні від кого, ні в минулому, ні тепер від тебе... Але спробуй тільки зруйнувати отчі могили, тоді взнаєш, чи будемо ми з тобою воювати, чи ні!»Розуміючи, що не можна перемогти цю величезну армію у відкритому бою, скіфи поділили своє військо на три частини і з великою стратегічною і тактичною майстерністю почали партизанську війну, відступаючи перед основними силами Дарія й знищуючи все на своєму шляху.Водночас вони обезкровлювали армію Дарія постійними і раптовими нападами на невеликі загони й комунікації персів. Плинув час, армія персів танула, не одержавши над скіфами жодної перемоги, не захопивши щонайменшої здобичі. Нарешті, коли Дарій опинився у дуже скрутному становищі, скіфи надіслали персам такі дарунки: птаха, мишу, жабу і п'ять стріл. Один з радників Дарія на ім'я Гобрій вірно розтлумачив скіфські дарунки: «Якщо ви, перси, не злетите у піднебесся, перетворившись на птахів, або не сховаєтесь у землю, наче миші, або не пострибаєте в озера, ставши жабами, то не повернетесь додому, бо загинете від цих стріл». Пізніше той самий Гобрій остаточно переконав Дарія піти зі Скіфії, мовивши так: «Царю, я дещо чув про недоступність цих людей, а тут я ще більше переконався в цьому, спостерігаючи, як вони знущаються з нас. Тому я вважаю, як тільки настане ніч, нам слід відступити, поки скіфи ще не поспішили до Істру (Дунай)». Проте безнадійність свого становища розумів і сам Дарій, який сказав: «Ці люди цілком зневажають нас тому слід добре обговорити, як нам забезпечити собі повернення».Так безславно закінчилася спроба Дарія підкорити Скіфію, а слава скіфів як непереможного народу ще більше зміцніла.

Скласти «Сенкан» на тему «Війна скіфів з персами»

1-й рядок – тема – одне слово (іменник);

2-й рядок – означення – два слова (прикметники);

3-й рядок – активність, дія – три слова (дієслова)

4-й рядок – фраза, що виявляє ставлення автора до теми – чотири слова

5-й рядок – асоціація до теми – одне слово (іменник)

(Скіфи. Хитрі, сміливі. Обезкровили, надіслали, перемогли. Скіфська армія перемогла персів. Воїни.)

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ.

1. Чи залишили скіфи слід в українській культурі? В чому він виявляється?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: повторити матеріал теми, підготуватись до уроку тематичногооцінювання.

Історія, 6 клас

Hiten86 — Thu, 30 Mar 2017 07:23:23 GMT

Тема: Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІ–ІІ тис. до Р. Х. Вавилон за часів Хаммурапі

Мета: охарактеризувати природу і населення Дворіччя, сформувати уявлення про міста-держави 3 тис. до н. е.; ; визначити особливості утворення й розвитку Вавилонської держави за правління Хаммурапі; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, працювати з картою та стрічкою часу, сприяти формуванню навичок самостійної роботи та критичного мислення, формувати інформаційну, просторову, хронологічну компетентності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання:підручник, атлас «Історія стародавнього світу. 6 клас», міф про Всесвітній потоп, малюнки. .

Поняття: «Дворіччя», «Месопотамія», «міста - держави», клинопис, «закони Хаммурапі».

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Повідомлення про початок вивчення теми «Цивілізації Передньої та Центральної Азії. Кіммерійсько-скіфський світ», тривалість її розгляду, форми й терміни проведення практичного заняття та наступного узагальнення і тематичного оцінювання. Оголошення теми й основних завдань уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. На прикладах з історії Стародавнього Єгипту поясніть, як природно-географічні умови впливають на спосіб життя населення.

2. Коли виникла цивілізація в долині Нілу?

3. Що таке іригація?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План уроку

Природа Давнього Дворіччя та заняття мешканців.
Міста - держави Дворіччя.
Вавилон за правління царя Хаммурапі.

1. Природа Давнього Дворіччя та заняття мешканців.

Розповідь про мандрівку з Єгипту до Дворіччя супроводжується показом по карті.

В горах Вірмени беруть свій початок дві річки: Євфрат і Тигр. Вони течуть на південний схід і впадають у Перську затоку. Країну, яка була в давнину розташована на берегах цих двох річок (по середній і нижній течії), називають Дворіччям. Греки називали – Месопотамія, що їх мовою означає Межиріччя.

Месопотамія = Межиріччя = Дворіччя.

Завдяки річковим наносам за багато віків і тисячоліть південний берег Перської затоки обмілів, сама затока відступила на південь.

Запитання учням:

1. Визначте географічне положення Дворіччя відносно Єгипту.

2. Через які держави проходив наш шлях?

3. Якими могли бути заняття населення Дворіччя?

4. Геродот назвав Єгипет даром Нілу. Чи можна стверджувати, що Дворіччя — дар Тигру та Євфрату? Спрогнозуйте, які труднощі довелося долати населенню.

Розповідь учителя про особливості землеробства в Давньому Дворіччі,

Розлиття Євфрату і Тигру не таке, як розлиття Нілу – коротке, бурхливе і часто несподіване. Коли навесні в горах Вірменії розпочинається танення снігів, обидві річки переповнюються, виходять з берегів і заливають околиці. Особливо небезпечна повінь під час припливу, коли вода в Перській затоці піднімається. Тоді води річок заливають усю країну. Саме в Дворіччі виник міф про Всесвітній потоп, який нібито знищив майже все на землі. Тому люди, які жили тут, перебували у постійному страху перед повінню. Коли вода поступово спадала, то залишала товстий шар масного мулу. Цей наносний ґрунт дуже родючий.

2.Міста - держави Дворіччя.

Освоєння людьми багатств Дворіччя спричинило виникнення міст. Зазвичай вони розташовувалися на підвищеннях і були захищені мурами. Кількість населення в деяких із них сягала 40—50 тис. осіб.

Робота з картою

Знайдіть в історичному атласі і випишіть у зошити назви найбільших міст-держав Месопотамії.

Найважливішими спорудами міст були зрошувальна система та головний храм — зикурат. Храм міг мати кам’яний фундамент, хоча більшість жителів міста мешкали в маленьких глинобитних хатинках. Важливі питання життя міста спочатку розв’язувалися на зборах. Але в ситуаціях, коли рішення потрібно було прийняти швидко (бурхлива повінь, термінові роботи або ремонт зрошувальної системи), призначалася людина, яка займалася нагальними питаннями повсякденного життя, — енсі.У часи, коли загрожувала небезпека, шумери обирали царів — лугалів, які виконували роль військового командира. Інколи влада енсі й лугаля перебувала в руках однієї людини. Згодом владу почали передавати в спадок, і вона зосередилася в особі одного правителя — монарха.

Кожне місто було столицею невеликої держави, до якої входили саме місто та його околиці. Таке невелике державне утворення історики називають містом-державою.

3. Вавилон за правління царя Хаммурапі.

Вавилон розташований в дуже зручному місці – в самому центрі Дворіччя, де річки Євфрат і Тигр найближче сходяться. Тут зосереджувалися також водні і караванні шляхи Передньої Азії. В усьому світі славився Вавилон як велике багате місто. Він стає значним торговельним центром і столицею самостійного царства. Найбільшої могутності у II тис. до н.е. досягає Вавилон за Хаммурапі, який правив з 1792 по 1750 р. до н.е.

Протягом майже 30 років він безперервно воював. Хаммурапі підкорив міста-держави Урук, Ларсу, Ашшур та інші й став володарем величезної території. Його царство об'єднувало території міст-держав як Шумеру, так і Аккаду. Хаммурапі став царем у молоді роки, але правив мудро та розважливо. Він здійснив важливі зміни у країні. Спочатку скасував борги бідняків, підпорядкував собі храми, країну поділив на області, якими керували царські чиновники. Дбаючи про добробут країни, упорядкував податки, заборонив продаж землі за борги та встановив контроль над торгівлею.

Але найбільше цар прославився складанням збірки законів (кодексу), що мала 282 параграфи.

Завдання:

1. Позначте на лінії часу роки правління царя Хаммурапі.

Робота з підручником.

Коментоване читання фрагментів законів царя Хаммурапі.

1. Які висновки можна зробити, прочитавши ці закони?

2. Яке покарання можна було отримати за крадіжку бика? А раба? Який висновок можна з цього робити?

3. За законами Хаммурапі, людину, яка потрапила в рабство за борги, потрібно було відпустити через три роки. Чому закон захищає не рабовласника, а раба в даному випадку?

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

2. Які інші назви має Дворіччя?

3. Яку частину Дворіччя називали Шумером, а яку — Аккадом?

4. Як називається система письма, винайдена жителями Дворіччя?

5. Який правитель першим об’єднав Дворіччя під своєю владою?

6. Коли правив цар Хаммурапі?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: опрацювати матеріал параграфа, скласти твір

«Роль законів Хаммурапі для історії Стародавнього Сходу».

Тиждень математики "Я люблю Україну і математику"

Hiten86 — Thu, 07 Apr 2016 06:31:38 GMT

Вступ

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

В.О. Сухомлинський

Останнім часом великого значення для суспільства набуває питання національно-патріотичного виховання майбутнього покоління. Саме це поняття вбирає в себе любов до Батьківщини, формування національної свідомості та гідності, шанування української культури і традицій.

На вчителів покладено важливе завдання: формування в учнів патріотизму й громадянської позиції, любові та поваги до своєї країни, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни, шанування національної культури й традицій, перенесення набутих знань та вмінь у свою діяльність і життя.

На уроках математики та в позаурочний час можна стимулювати громадянську свідомість учнів шляхом розв’язання задач економічного та екологічного змісту; задач, що містять історичні дані, відомості про тваринний та рослинний світ регіону, в якому школярі проживають; задач, що викликають почуття гордості за рідну країну і стосуються державності, столиці, прапора. Широкі можливості щодо виховання почуття патріотизму створюються при проведенні тематичних позакласних заходів, присвячених українським вченим-математикам: математичні вечори, вікторини, конференції, дискусії, турніри, змагання.

«Зацікавити розум дитини – ось що є одним з основних положень нашої доктрини. І ми нічим не нехтуємо, щоб прищепити учневі смак, ми б сказали, навіть пристрасть до навчання», – писав видатний український математик
М.В. Остроградський.

Тижні математики дають змогу залучити до позакласної роботи багатьох учнів усіх класів, розкрити їхні потенційні здібності, підвищити рівень математичної культури, розвивати пізнавальний інтерес учнів, розширити їх кругозір, показати роль математики в науково-технічному прогресі та в розвитку інтелектуального потенціалу країни; формувати етнічну та національну самосвідомість, любов до рідної землі, народу, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій; виховувати повагу до культурного та історичного минулого України, утверджувати особистісні патріотичні цінності.

План проведення тижня математики

День перший

Лінійка відкриття тижня математики.
Конференція «Математика в сузір’ї професій».
Конкурс математичних стінгазет.

День другий

Урок у 6 класі «Додавання та віднімання раціональних чисел».
Вечір пам’яті М.П.Кравчука «Моя любов – Україна і математика».
Математична вікторина «Що ви знаєте про М. П. Кравчука?»

День третій

Математична Масляна. Урок у 8 класі по темі «Квадратні рівняння».
Конкурс на кращу математичну казку.
Усний журнал «Аксіоми для нащадків».

День четвертий

Урок у 5 класі «Мандрівка Містом грошовим».
Інформаційна хвилинка «Видатні математики на монетах України».
Вернісаж математичних пісень та віршів.

День п’ятий

Інтегрований урок математики та історії України у 5 класі.
Математичний вечір, присвячений М.В.Остроградському.
Кросворд про життя і діяльність М.В.Остроградського.

День шостий

Урок у 10 класі «Функції, їх графіки і властивості».
Гра «Я люблю Україну та математику».
Підведення підсумків тижня математики.

День перший

Урочисте відкриття тижня математики

Святкова лінійка

Мета: заохочувати учнів до вивчення математики через популяризацію математики як науки веселої, цікавої та захоплюючої, формувати етнічну та національну самосвідомість, любов до рідної землі, держави, родини, народу.

Ведучий 1.

Сьогодні будем друзі з вами

Царицю всіх наук вітать…

Так можем гордо і по праву

Ми математику назвать.

Ведучий 2.

До різних ми наук охочі,

Нехай ведуть нас до вершин.

Та зараз ми сказати хочем:

Наш математиці – уклін.

Ведучий 1.

Слухайте наказ по Прохідській загальноосвітній школі: «Провести тиждень математики «Я люблю Україну і математику»

з ____________ по ___________».

Ведучий 2. Девіз нашого тижня: «Математика – це життя». (Г.Вороний)

Ведучий 1. Слово має вчитель математики ...

Вчитель. Дорогі друзі! З ранніх років ви вивчаєте математику. Хто – з цікавістю, хто – з байдужістю. Чи завжди ви запитуєте себе про те, чим саме приваблює математика або, навпаки, чим вона відвертає вас від себе? Можна любити або не любити науку за складність і сухість, силу і багатогранність. Вмійте розпізнати те, що називають душею науки, її інтелектом, її розумом, духовною красою, гармонійною витонченістю. Якщо той із вас, хто любив математику раніше, полюбить її ще більше – мета наша досягнута. Якщо ж той, хто не любив її, залишиться байдужим, то і це не трагедія – математика не єдиний предмет, вартий ваших помислів. Головне, щоб були помисли. Щоб було бажання знати якнайбільше, знати якнайглибше. Жити цікаво, коли кожний день можна пізнавати щось нове. Кажуть, що римський імператор Тіт вважав втраченим той день, коли він не творив добрих справ.

Протягом тижня математики на вас чекає весела і захоплююча мандрівка. Під час тижня математики ви переконаєтеся, що її величність МАТЕМАТИКА буває різною − веселою і мудрою, таємничою і чарівною, пристрасною і поміркованою, її символ − веселка, адже це − світло, радість, краса і надія. Кожен колір веселки несе свій настрій:

Червоний − пристрасть, сподівання й любов.
Оранжевий − веселощі, радість і гумор.
Жовтий − стимулює мислення та прискорює розумові процеси.
Зелений − спокій, рівновага, символ Матері-Землі.
Блакитний − колір фантазії та мрій.
Синій − успіху, удачі і азарту.
Фіолетовий − колір містики, таємниць і загадок.

Спробуйте пройнятися цим настроєм і ви, та вирушаймо в мандрівку!

І для початку завітаємо на конференцію, присвячену її величності Математиці.

Конференція «Математика в сузір'ї професій»

У нас в гостях така знайома і така ще не пізнана її величність Математика. Це надзвичайніша з усіх наук, наука, без якої не можуть існувати інші. Ось як написав про математику індійський учений Маловіра:

«Наука обчислення високого шанується... в науці про багатство, в музиці й драмі, в кулінарному мистецтві, в медицині, в архітектурі, в поетиці й поезії,

в логіці й граматиці і в інших речах. Її використовують у зв'язку з рухами Сонця... із затемненням планет... рухом Місяця. Діаметри і периметри островів, океанів, гір, великі розміри поселень і будівель жителів світу, просторів між світами... й усілякі інші вимірювання − все це зробили за допомогою математики».

В.Сухомлинський вважав, що «математика вчить мислити й разом з тим вселяє віру у безмежні сили людського розуму. Вона виховує волю, характер», а визначний український математик Г.Ф.Вороний твердив, що «математика – це життя».

Застосування математики в військовій справі

Немає обов'язку почеснішого і необхіднішого, ніж захищати Батьківщину. Проте наскільки у військових професіях потрібна математика?

Уже в давньоєгипетських папірусах і шумеро-вавилонських клинописних табличках знаходимо поради щодо застосування математики у військовій справі. Для воєначальників, інтендантів наводилися зразки розв'язання практичних задач: визначити кількість воїнів, які можуть викопати рів за певний час, або знайти час, за який загін воїнів може здійснити перехід на певну відстань.

З часом математика стала одним із найпотужніших інструментів пізнання і використання на практиці законів збройної боротьби та самозахисту. З великим успіхом застосовував її у військовій справі геніальний давньогрецький математик Архімед, який керував обороною Сіракуз від римських армій і загинув від меча римського воїна.

Уславленому полководцеві О.В.Суворову належить блискучий афоризм: «Математика – гімнастика розуму». Великий полководець заради перемоги вмів усе розрахувати.

Неоціненна заслуга українських математиків у вдосконаленні військової техніки. М.В.Остроградський математично розрахував таку конструкцію гармати, тиск порохових газів у якій обертав навколо осі спеціально виготовлені снаряди, що забезпечувало значну дальність польоту.

Особливо важлива роль математики в створенні й удосконаленні нової бойової техніки. Візьмемо, наприклад, авіацію, де участь математики особливо вражаюча. Розв'язання математиками важливих проблем аеродинаміки дало змогу авіаконструкторам досягти блискучих результатів у вдосконаленні бойових літаків.

Матеріали для конкурсу стінгазет

Гра «Магазин»

Оксанка купує книжку за 2 грн. 25 коп. Вона дає продавцеві 5 грн. Продавець дає спочатку 75 коп. і говорить: «3 гривні», після цього дає ще 2 гривні і говорить: «5 гривень». Яким чином продавець порахував здачу? Чи правильно він це зробив? Поміркуй, що замість того, щоб віднімати, продавець додавав. А саме:

2 грн. 25 коп. + 75 коп. = 3 грн.
3 грн. + 2 грн. = 5 грн.

Таким чином, Оксанка отримала 2 грн. 75 коп. здачі шляхом додавання вартості книжки до 5.

Зроби свої покупки в магазині. Один учень – покупець, інший – продавець. Можна спочатку використовувати справжні чи виготовлені самостійно «гроші».

Задача, яка напевно тебе здивує:

Скільки років прожив Н.Паганіні, якщо роки його життя (1782-1840)?

1782 + 18 = 1800
18 + 40 = 58

Обґрунтуй розв’язання. Пригадай роки життя відомих людей і склади подібні задачі.

1. Як поділити число 1888 на дві частини, щоб у кожній частині було по 1000?

2. Як із трьох нулів зробити два?

3. Петро каже другові: «Я впіймав багато великих рибин, а маленьких вдвічі менше. Всього в мене було 16 рибин». Чи правильно це?

День другий

Урок математики у 6 класі

Тема уроку: Додавання та віднімання раціональних чисел. Розв’язування вправ.

Мета уроку: закріпити навички і вміння учнів додавати та віднімати раціональні числа та використовувати ці знання в нестандартних ситуаціях (при розв’язуванні задач з фінансовим змістом); встановити міжпредметні зв'язки між математикою та економікою; розширити кругозір школярів; розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; виховувати позитивні риси особистості та вміння застосовувати знання на практиці, економічну культуру.

Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Розшифрувати ключове слово до уроку

1) 100 - 120 = - 20, 6) - 28 + ( - 10 ) = - 38,

2) 16 - ( - 42 ) = 58, 7) - 32 +32 = 0,

3) - 3 - 16 = - 19, 8) - 3,4 + ( - 3,6 ) = - 7,

4) 12 - 18 = - 6, 9) 52 - ( - 2 ) = 54.

5) 10 - 100 = - 90,

Е – (-20); К – (58); О – (- 19); Н – (- 6); О – (- 90); М – (- 38); І – (0); К – (- 7);

А – (54).

2. Казки про економіку і математику (діти складали вдома).

Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Застосування знань і вмінь.

Під час вивчення теми ми з вами виконували різні завдання на додавання і віднімання раціональних чисел. А чи існують у повсякденному житті людини від'ємні числа і чи потрібні знання про дії з додатними і від'ємними числами кожній людині?

1. Робота над сімейними бюджетами, складеними учнями

Доходи			Витрати
	грн.	%		грн.	%
1. Заробітна плата 2. Дохід від власного господарства 3. Доходи від інших джерел, пов'язаних з власністю 4. Пенсії, стипендії, соціальна допомога 5. Доходи від цінних паперів 6. Інше			1.Поточні витрати 2.Одноразові витрати 3.Заощадження 4.Податки 5. Різні обов'язкові платежі 6. Інше
Усього :			Усього:

Бюджет – це розпис грошових доходів та видатків держави, підприємства, установи на певний період або сукупність доходів та видатків особи, сім'ї за певний період.

Бюджет кожної сім’ї є важливою складовою фінансової системи держави. Розумне планування власних доходів та витрат дозволяє родині заощаджувати кошти , спрямовувати їх на підвищення добробуту. Це сприяє появі багатства, а чим багатші люди в державі,тим багатша держава.

Що, на вашу думку, означає термін «багатство»?

Багатство – це власність та гроші, які має родина; залежить від того, як людина витратить зароблені гроші. Якщо дохід більший за витрати, то багатство збільшується, і навпаки.

– З чого складаються ваші бюджети? ( доходи і витрати)

– Які є види доходів? (постійні, змінні, випадкові)

– Які є види витрат? (постійні, змінні, випадкові)

– Наведіть приклади .

– Бюджет буває:

Позитивний ( надлишковий) - перевищення доходів над витратами;
Дефіцитний − перевищення витрат над доходами;
Рівноваги – доходи дорівнюють витратам ( запропонувати учням дати визначення).

– Встановіть вид вашого бюджету.

– Запропонувати учням картки з різними видами товарів. Які покупки ви зможете зробити?

– Побудувати кругову діаграму: І варіант – доходів, ІІ варіант – витрат.

Робота в групах. Учнів об’єднати у три групи. Завдання групам.

1) Ви отримали лист. Ознайомтесь з ним і дайте відповіді на питання:

– звідки цей лист?

– яку інформацію ви отримали з нього?

– який стан вашого рахунку?

І. Ощадбанк

20.06.2015 р. 4000 грн.

20.07 2015 р. - 250 грн.

29.08.2015 р. - 1050 грн.

12.09.2015р. 300 грн.

17.10.2015 р. - 250 грн.

22.12.2015 р. - 1500 грн.

--------------------------------- Залишок ……………….

ІІ. Банк « Аваль»

20.07.2015 р. 5000 грн.

08.08 2015 р. - 1250 грн.

19.08.2015 р. - 1050 грн.

18.09.2015р. - 300 грн.

27.10.2015 р. - 250 грн.

24.12.2015 р. - 1500 грн.

--------------------------------- Залишок …………….

ІІІ. «ПриватБанк»

09.06.2015 р. - 3500 грн.

20.07 2015 р. - 250 грн.

29.08.2015 р. - 1050 грн.

11.09.2015р. - 300 грн.

14.10.2015 р. - 450 грн.

20.12.2015 р. - 1500 грн.

--------------------------------- Залишок ……… ……………….

2) Розв’яжіть задачу.

Обчисліть витрати сім'ї за місяць:

телефон і електроенергія – 87 грн.;
одяг – 350 грн.;
на ліки бабусі – 76 грн.;
на бензин для машини – 250 грн.;
оплата кредиту – 200 грн.;
борг – 50 грн.;
продукти харчування – 450 грн.

Чи вистачить на все 1500 грн.? Який вид бюджету у цій родині?

3) Розгадайте кросворд.

По горизонталі:

2. Розподіл доходів і витрат (бюджет).

4. Стан бюджету родини за якого доходи дорівнюють витратам (рівновага).

5. Кількість чого-небудь, що виходить за межі потреб, перевищує їх (надлишок).

По вертикалі:

1. Гроші, кошти витрачені на що-небудь (витрати).

3. Перевищення витрат над доходами (дефіцит).

6. Гроші, отримані від продажу товарів, послуг (дохід).

1
	2		3


		4

5	6

IV. Підсумок уроку.

1) Бліц-опитування груп.

Розподіл доходів і витрат називається … (бюджет).
Перевищення витрат над доходами – … (дефіцит).
Доходи можуть бути постійними, змінними і …. (випадковими).
Назвіть три найважливіші витрати … (харчування; одяг і взуття; обов’язкові платежі – електроенергія, телефон, кредит).
Якщо наші доходи перевищують витрати, то наш бюджет … (позитивний).
Що є мірою вартості різних товарів … (гроші)
Які витрати можна передбачити? … (постійні).
З чого складається бюджет? … (з доходів і витрат).
Продовжіть речення « Рівновага – це стан бюджету родини, за якого …

(доходи дорівнюють витратам).

2) Оцінити роботу учнів.

V. Домашнє завдання.

Вечір пам’яті М.П.Кравчука

«Моя любов – Україна і математика»

План проведення вечора

1. Життєвий шлях.

2. Короткий огляд наукових праць.

3. М.П.Кравчук – вчений і громадянин.

4. М.П.Кравчук – педагог.

На сцені − портрет М.Кравчука, стенд з фотографіями, висловлювання вченого, відгуки сучасників про його вплив на розвиток науки, презентація в PowerPoint.

Сценарій вечора

Михайло Кравчук − математик широкого масштабу. Його ім’я добре відоме у світовій. математичній науці.

Світ не знає лише, що він − українець.

Є.Сенета, Австралія

Вступне слово вчителя.

27 вересня 2016 року виповнюється 124 роки від дня народження Михайла Кравчука – найвизначнішого українського математика ХХ сторіччя, дійсного члена Всеукраїнської Академії наук, ученого світової слави. Син Неба, Поет німого числа, Лицар математики, Учений з обличчям Христа, Творець музики чисел, Титан математичної думки, Корифей математики, Гордість української математики – так називають М.Кравчука науковці й журналісти. А на його пам’ятнику в Київському політехнічному – його життєве кредо: «Моя любов – Україна і математика».

«Уся його сила волі, неймовірна працездатність, темперамент пішли на одне діло, що заповнювало його цілком, − на наукову творчість», − так сказав академік Михайло Кравчук про великого сина Швейцарії, Леонарда Ейлера, який своїм внеском у точні і природничі науки сприяв значному поступу пізнання у XVIII ст. Але ці слова можна також віднести й до самого М.Кравчука, одного з провідних українських математиків XX ст., праці якого становлять фундаментальне надбання з різних галузей математичної науки − вищої алгебри, математичного аналізу, теорії функції дійсної змінної та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей та математичної статистики.

Але дослідницькою роботою М.Кравчук не обмежувався. Він зробив значний внесок в розвиток математичної освіти на рівні як середньої, так і вищої школи, в розробку української математичної термінології, в організацію наукового життя в добу першого післяреволюційного відродження в Україні.

Він був серед тих, хто став жертвами тоталітарного самовладдя під час сталінського терору.

1-й ведучий.

Люди круто жили. Люди в сонце ходили

І державну науку несли на плечах.

Люди гупали кайлом в оранжеві брили,

Люди шквально горіли, щоб день не зачах.

Іван Драч

2-й ведучий. Сьогодні ми розповімо про Михайла Кравчука, людину, яка всім життям сприяла тому, щоб Україну знали у світі, щоб сприймали її як рівноправну державу. У своїй діяльності він керувався девізом, що висловив інший видатний син українського народу В’ячеслав Липинський: «Адже ніхто нам не збудує держави, коли самі ми її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не хочемо бути».

1-й ведучий. Михайло Павлович Кравчук, відомий математик, професор, академік, народився 27 вересня 1892 року у селі Човниці на Волині, у сім’ї землеміра. Родина жила не дуже заможно. Початкову освіту малий Михайлик здобув вдома. У 1901 році він разом із батьками переїздить до Луцька, де у 1910р. закінчує гімназію з золотою медаллю. З усіх дисциплін найбільше полонила його математика – поезія формул та чисел. І вже тоді, мабуть, визріла в нього думка присвятити себе цій дивовижній науці.

Приїхавши до Києва того ж таки 1910р., Михайло Кравчук вступає на фізико-математичний факультет університету св. Володимира, який закінчує у 1914р. з дипломом І ступеня. Професор Д.О.Граве, вважаючи його одним з найталановитіших своїх учнів, просить залишити М.Кравчука при університеті як професорського стипендіата для підготовки до наукової та викладацької роботи.

2-й ведучий. Успішно склавши магістерські іспити, молодий Кравчук у вересні 1917р. прочитав свою першу лекцію.

Революційний 1917 рік. Кравчук викладає математичні дисципліни у 1-й та 2-й українських гімназіях Києва, в Українському народному університеті. Він – член Українського наукового товариства в Києві, член фізико-математичного товариства при Київському університеті, співробітник новоствореної Української Академії наук, пізніше – член комісії математичної термінології при Інституті української наукової мови УАН. Він викладає різні курси математики в ряді вищих навчальних закладів.

У важкі роки громадянської війни М.П.Кравчук виїздить на село. У 1919-1921рр. він був викладачем і директором школи в с.Саварці на Київщині. Разом із селянами М.Кравчук відбудував школу, провів від сільського млина до неї електрику, і створив бібліотеку.

А скільки радості було в селянської дітвори, коли новий директор М.Кравчук влаштував подорож до Канева на могилу великого Кобзаря (хоч це була ніяка не поїздка, бо два дні пішки добиралися всі гуртом до Чернечої гори)!

Учень читає уривок з поеми Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим...»:

Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь…

Колишні його учні, які вступали до технікумів та вузів, вражали викладачів своїми знаннями з математики. Коли їх запитували, звідки це в них, вони з гордістю відповідали: «Нашим учителем був Михайло Пилипович Кравчук». Тут, у Саварській школі, під дбайливою опікою талановитого педагога розпочався для простого сільського хлопця Архипа Люльки шлях до великих знань і відкриттів. Минуть роки, і Архип Люлька стане відомим українським вченим, геніальним конструктором авіаційних двигунів, творцем першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна.

1-й ведучий. Архип Люлька житиме й працюватиме в Москві, але як рідна мова залишалася завжди в шанобі в його родині, так і добре ім’я вчителя М. Кравчука. Він згадував його з незмінною повагою навіть у ті роки, коли в Україні воно було викреслене з науки чорним сталінським квачем.

2-й ведучий (читає уривки з листа-споминів дочки Архипа Люльки, Лариси Архипівни) «Ім’я Михайла Пилиповича Кравчука я знала з самого раннього дитинства... Безсумнівно, що Михайло Пилипович був не лише Великим Математиком, але і справжнім Учителем, володів божим даром – виявляти таланти та розвивати їх. Я вважаю, так і батько вважав, що саме завдяки особливому ставленню М. Кравчука до здібних дітей ми маємо в нашій країні найкращі в світі літальні двигунові апарати. Адже ні для кого не секрет, що дуже часто здібності не плекаються школою, а навпаки, вона губить їх...

Мого батька Михайло Пилипович дуже вирізняв. Приміром, запрошував його, учня 3-го класу, в 5-й клас розв’язувати задачі. Такий метод, напевно, стимулював і маленького Архипа, і старших дітей. Михайло Пилипович випустив зі школи немало відомих в майбутньому людей. Хоча б − Іван Андрійович Скурат, що пізніше став відомим конструктором авіадвигунів, спеціалістом з теорії міцності, вібрації», – згадує Лариса Архипівна Люлька, дочка Архипа Люльки.

Між іншим, заняття із сільськими дітлахами підказали М.Кравчукові думку про необхідність написання підручників для закладів середньої освіти. Кілька маленьких посібників він таки й уклав невдовзі.

1-ий ведучий. Спогади… спогади…

«Мій безстрашний і благородний лицар! – писав М.Зеров. – Оце довідався, де ж ти обітаєш, і поспішаю натягнути линви давньої дружби...» Розповів у листі про свої поневіряння за час розлуки, а далі пише: «Зустрів старого Деметця... бачив би ти його очі... Сум, біль, розпач! Питаю, що з вами? А він, ніби жартома: «Голодних дітей маю». Як голодних, – перепитую. «А так, що нікому їм навіть матаналізу читати, не те, що теорію Валуа...» Через те й пишу тобі, друже: кінчай там свої вправи з школярами, і швидше приїжджай сюди! Роботи – непочатий край! Відчуй мої міцні обійми і моє тривожне серцебиття».

2-ий ведучий. Листи сипалися, як з мішка, – від професорів, друзів... і всі кликали до Києва, а тут, у Саварці, так гарно працювалося…

Якби Кравчукові сказали, що до нього прибуде жаданий гість, він щиро посміявся б.

Якесь дивне, тоді незнане передчуття змусило Кравчука відірватися від алгебраїчних викладок і подивитися в розчинене вікно. Біля хвіртки стояв Микола Зеров.

Сцена

Кравчук. Звідки? Якими вітрами? Надовго?

Зеров. Ти ж на листи не відповідаєш, от я й приїхав...

Кравчук. І все таки, що сталося?

Зеров. Що тебе тут тримає, Михайле?

Кравчук. Повір, Миколо, все не так просто...

Зеров. Просто чи не просто, а знаєш, що мені сказав Граве? З його вуст я почув тобі присуд: поховати такий талант, зректися великих математичних ідей, не вдихнути у них життя, – це страшний злочин! Я зрозумів, що повернутися в Київ без тебе не зможу...

Кравчук. Ну, що ж, в’яжи і вези...

1-ий ведучий. Наука для Михайла Пилиповича була на першому місці, і він переїхав у Київ викладати вищу математику в Інституті народної освіти (у минулому – університет св. Володимира).

2-й ведучий. Коли М.П.Кравчук перейшов працювати в Київський політехнічний інститут, його лекції слухав майбутній славетний конструктор космічних кораблів Сергій Корольов. Михайло Пилипович таки вмів запалювати у своїх слухачів любов до математики, закоханість та відданість їй на все життя.

1-й ведучий. Велику педагогічну роботу М.П.Кравчук поєднує з широкою та багатогранною науковою творчістю. Одна за одною з’являються його друковані праці. Основні результати своїх досліджень він повідомляє на VІІ Міжнародному математичному конгресі в Торонто (1924р.) та на Міжнародному математичному конгресі в м.Болонья (Італія, 1928р.)

29 червня 1929р. на засіданні Ради Академії М.П.Кравчука одностайно обрано дійсним членом Всеукраїнської Академії наук. Цей і наступні вісім років – найплідніші в творчості видатного математика. Він одержує ряд фундаментальних результатів у різних галузях математики, публікує кілька наукових монографій, науково-популярних праць, статей методичного характеру, активно працює на викладацькій роботі, завідує відділом математичної статистики в Інституті математики ВУАН.

2-й ведучий. Але вже з’явилися перші провісники майбутніх трагічних років для української культури й науки, літератури й мистецтва, великого голодомору 1932-1933рр. та великого терору 1937р.

Для М.П.Кравчука тяжка година випробувань настала в 1937р.

З’являються програмні статті проти нього в республіканській пресі, йому влаштовують ганебні псевдосудовища в стінах Інституту математики, політехнічного інституту, університету.

А інкримінували М.П.Кравчуку відомий тоді набір контрреволюційних стереотипів: націоналіст, шпигун тощо.

21 лютого 1938р. Кравчука заарештували. За вироком суду вчений отримує 20 років тюремного ув’язнення і 5 – заслання. Деякий час після засудження М.П.Кравчук перебував у Лук’янівській в’язниці, а згодом його відправляють на Колиму.

Три зими і три літа каторжних робіт забрали останні сили хворого серця, навіки залишивши його в колимській мерзлоті. 9 березня 1942р. М.П.Кравчука не стало.

1-й ведучий (читає вірш В.Стуса)

Як добре те, що смерті не боюсь я,

І не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що перед вами, судді, не клонюся

В передчутті недовідомих верств.

Що жив, любив і не набрався скверни,

Ненависти, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,

І в смерті обернуся у життя

Своїм стражданним і не злим обличчям.

Як син, тобі доземно уклонюсь,

І чесно гляну в чесні твої вічі,

І з рідною землею поріднюсь.

3-ій ведучий. Михайло Кравчук – автор понад 180 наукових праць, у тому числі більше 10 монографій з різних галузей математики. Результати його наукової діяльності дістали міжнародне визнання.

Праці М.П.Кравчука з теорії наближеного інтегрування диференціальних рівнянь сприяли активному застосуванню варіаційних методів до наближеного розв’язування різних задач прикладної математики та фізики. Його методи особливо широко використовуються тепер через розвиток кібернетики, зокрема під час програмування багатьох складних явищ і процесів.

М.П.Кравчук одержував фундаментальні результати в теорії ймовірностей, пов’язані з біномінальним розподілом, а саме: ввів многочлени цього розподілу, відомі тепер у світовій літературі як многочлени Кравчука.

Він розв’язував задачі, що їх не могли розв’язати всесвітньовідомі математики, і своїми дослідженнями ставив великі математичні проблеми для майбутніх дослідників.

Головні результати з теорії аналітичних функцій М.П.Кравчук виклав у ряді робіт та в монографії «Алгебраїчні студії над аналітичними функціями». Понад 20 робіт М.П.Кравчук присвятив питанням з теорії функцій дійсної змінної.

4-ий ведучий. Михайло Пилипович був людиною неабиякої ерудиції та культури. Талант та неймовірна працьовитість, зібраність та виняткова організованість – характерні риси стилю його життя і творчості. Вільно володіючи кількома мовами (французькою, німецькою, італійською, польською та ін.), він підтримував наукові та особисті дружні зв’язки з відомими математиками світу – Адамаром, Гільбертом, Курантом та ін. Свої наукові праці писав різними мовами, але найбільше – рідною. І його мова – прекрасний зв’язок українського науково-математичного стилю.

Деякі праці М.П.Кравчука, особливо з історії математики, – це не тільки глибокі наукові дослідження, але й твори талановитого популяризатора математичних ідей, справжнього майстра слова.

3-ій ведучий. Свою наукову творчість М.П.Кравчук майстерно поєднував з широкою громадсько-культурною працею, багато сил, енергії, таланту віддав освіті, народу рідного краю. Він склав ряд підручників, посібників, програм для середньої та вищої школи. До 1917 року на Наддніпрянській Україні не було шкіл з українською мовою викладання, і коли з’явилися такі школи, то М.П.Кравчук, глибокий знавець української наукової математичної мови, розробив проекти української математичної термінології, здійснив переклади українською мовою найкращих тогочасних підручників з математики.

З 1936 року М.П.Кравчук співробітничає в Українському науково-дослідному інституті педагогіки, часто виступає з лекціями перед учнями та вчителями, друкує свої праці на сторінках газет. М.П.Кравчук був організатором першої математичної олімпіади учнів міста Києва у 1935 році.

4-ий ведучий. Його лекції відзначалися великим багатством і глибиною змісту, чіткістю та ясністю, особливою красою та витонченістю викладу, водночас великим умінням просто викласти найскладніші математичні положення. Часто свої оригінальні наукові результати він одержував безпосередньо на дошці, і студенти були першими свідками відкриття нового в математиці. На його лекціях ніколи не було вільних місць, слухати його приходили філософи, історики, біологи, хіміки, філологи...

А якими цікавими були зустрічі зі студентами! Вони проходили у формі бесіди. Не раз в університетському клубі за столом можна було побачити славетне тріо: А.Кримський, М.Зеров і М.Кравчук. І хто б із них не говорив – це було незабутнім!

3-ій ведучий. Як справжній син свого народу академік М.П.Кравчук завжди розглядав усю власну різносторонню наукову діяльність як справу патріотичну, як справу громадську. Ім’я його з повним правом стоїть поряд із найвідомішими математиками ХХ ст.

«Поет німого числа», – як образно висловився про М.П.Кравчука відомий український письменник Борис Харчук, – назавжди викарбував свій слід у розвитку української науки, у нелегкому поступі нашого народу до національного відродження. У вдячній пам’яті народній жити йому вічно».

Ведучий. Є серед вулиць міста – найрідніша,

Тут мій будинок, дитсадок і школа.

Весною трави зеленіють пишні,

Цвітуть сади, і все буя довкола.

Будинок перший, шостий, двадцять восьмий...

На всіх таблички «вулиця Михайла Кравчука».

Хто він і що зробив він для Волині,

Якщо у пам’яті людській живе і не вмира?

У математиці-науці – він був геній,

Писав, творив, досліджував, шукав.

У світі знали – він України велич,

Для рідного народу жив, страждав.

О, скільки ще відкрить зробити міг би,

Талановитим дать дорогу в майбуття,

Але кулак репресій і безглуздя

Відправив «сина неба» в небуття.

Ми живемо, вчимось, радіємо світанкам,

Красою вулиця нас зустрічає зранку.

І пишаємось, і молиться душа

За волинянина – Михайла Кравчука.

Математична вікторина

«Що ви знаєте про Михайла Пилиповича Кравчука?»

Де народився М.П.Кравчук? (с.Човниці на Волині)
Син неба, Поет німого числа. Як ще називають М.П.Кравчука науковці й журналісти ? (Лицар математики, Учений з обличчям Христа, Творець музики чисел, Титан математичної думки, Корифей математики, Гордість української математики)
Який університет закінчив М.Кравчук у 1914 р.? (Університет св.Володимира)
У скільки років прочитав М.П.Кравчук свою першу лекцію? (у 25років)
Скільки років було М.П.Кравчуку, коли йому присвоїли звання професора? (33 роки)
У важкі роки громадянської війни М.Кравчук виїздить на село. Директором якої школи був М.П.Кравчук? (Саварської школи на Київщині)
В якому році була організована М.П.Кравчуком перша математична олімпіада учнів м.Києва? (1935р.)
У листі до М.П.Кравчука французький учений, академік Жак Адамар писав: «Любий друже! Нарешті одержав обіцяні наукові праці. Як одна, так і друга приємно вразили своєю новизною мене. Такі складні проблеми – і такі прості розв’язання! Таке під силу тільки...» Закінчіть фразу Ж.Адамара (... генію).
Близькими серцю М.П.Кравчука були твори українських поетів та письменників. Поему «Похорон», яку любив читати напам’ять Михайло Пилипович написав...? (Іван Франко).
М.П.Кравчук – автор 180 наукових праць, у тому числі більше 10 монографій. Що таке монографія? (Грунтовна наукова праця, в якій всебічно досліджується одне питання або одна тема).
Кого з відомих українських учених М.П.Кравчук назвав

«основоположником математичної культури нашого народу»?

(Володимира Левицького).

Назвіть прізвище вчителя М.П.Кравчука, професора київського університету, наукові семінари якого фактично були основою відомої Київської алгебраїчної школи. (Д.О.Граве).
Учень М.П.Кравчука, який став всесвітньовідомим українським ученим, академіком, генеральним конструктором авіаційних двигунів. (Архип Люлька).
У Київському політехнічному інституті лекції М.П.Кравчука слухав майбутній славетний конструктор космічних кораблів. Хто це був? (Сергій Корольов).
В яких галузях математичної науки М.П.Кравчук одержав визначні результати? (вища алгебра, теорія ймовірностей, математична статика та ін.)

Відкритий урок на тему "Функції, їх графіки і властивості"

Hiten86 — Sat, 26 Mar 2016 10:09:06 GMT

Тема уроку: Функції, їх графіки і властивості

Мета уроку: систематизувати і узагальнити знання про властивості функцій, закріпити навички в побудові і читанні графіків функцій, розвивати логічне мислення, здатність аналізувати, досліджувати, культуру математичної мови, пізнавальний інтерес до предмета, виховувати самостійність,наполегливість, зосередженість, уважність, працьовитість.

Обладнання: проектор, презентація уроку, картки

Епіграф уроку:

Математика, якщо на неї правильно подивитися,

відображає не тільки істину, але і непідробну красу.

Г. Галілей

Девіз :

Не будемо сперечатись,обчислимо істину.

Г.Лейбніц

Хід уроку

І. Організаційна частина

Вступне слово вчителя

При всій багатогранності дійсності та уявного світу, загальним в ньому є те, що одні явища відбуваються під дією інших. Всі знають крилатий вислів « Все тече, все змінюється». Повертається навколо своєї осі Земна куля, і день змінює ніч, Земля здійснює свій вічний рух навколо Сонця, Сонце разом зі всіма своїми планетами вічно прямує у космічні далі. Здається, до чого тут математика ? Але як образно помітив Галілей, Книга природи написана на математичній мові і її букви - математичні знаки і геометричні фігури, без них неможливо зрозуміти її слова, без неї пусте блукання у нескінченному лабіринті. А саме функція є тим засобом математичної мови, який дозволяє описувати процеси руху, зміни і неповторної краси, що належать природі.Як сказав Г.Галілей, математика, якщо на неї правильно подивитися, відображає не тільки істину, але і непідробну красу. Можливо, хтось і не погодиться, проте ,не будемо сперечатись, обчислимо істину. Ці слова відомого німецького математика Лейбніца візьмемо девізом уроку. Сьогодні ми шукатимо істину, розв’язуючи завдання на застосування властивостей вивчених функцій (Тема уроку )

ІІ. Повторення основних понять теми

Давайте пригадаємо найголовніші поняття з теми «Функція»
Теоретичний бліц-турнір
1. Якими способами можна задати функцію?
2. Що називають функцією?
3. Що називають областю визначення функції?
4. Що називають нулями функції?
5. Яка функція називається зростаючою?
6. Яка функція називається непарною?
7. Які функції ви знаєте?

III. Перевірка домашнього завдання

1. Дізнатися про історію виникнення функції нам допоможе історична довідка.

2. Виступ «Гіпербола навколо нас»

Обов’язково для всіх домашнім завданням було записати за графіками функцій їх формули. Звіримо відповіді.

На практиці потрібно постійно розв’язувати різноманітні задачі ( такі задачі назив. прикладними задачами), досліджувати ті чи інші явища, аналізувати результати експериментів і дослідів. Загальні методи розв’язання багатьох видів прикладних задач вивчаються у диференціальному численні. Але більшість з них можна розв’язати елементарними способами, використовуючи властивості деяких функцій та геометричних фігур, тотожні перетворення виразів.

Розв’язання такої задачі

Задача. Ділянку прямокутної форми, що прилягає до стіни будинку, треба обгородити парканом завдовжки 20 м так, щоб площа ділянки була найбільшою. Які розміри повинна мати ділянка ?

Розв’язання : вибір найбільшої ділянки прямокутної форми означає вибір прямокутника найбільшої площі. АВ + ВС +СД = у+х +у = х + 2у; де х – довжина, у – ширина. х + 2у = 20 (згідно з умовою задачі ). Виразимо х через у

х = 20 – 2у .

Площа прямокутної ділянки :

S = xy Задамо площу ділянки як функцію від у. Підставимо отримані значення у формулу площі :

S (y ) = у( 20 – 2у) = -2у+ 20у = -2 (у- 10у )= -2( у - 2 ·5у + 25 – 25 ) = = -2(( у – 5 ) - 25 ) = - 2 (у – 5 ) + 50

Дослідимо отриману функцію на найбільше значення. Це можна зробити двома способами: аналітичним і графічним. Використаємо аналітичний спосіб.

Функція S (y) набуває найбільшого значення 50, якщо одночлен -2 (у – 5 ) дорівнює нулю, тобто при у = 5. Тобто, Sнайб. = = 50м при у = 5 м. Оскільки у = 5, то х + 2 ·5 = 20, х = 10 (м).

Відповідь: 10 м × 5 м.

ІІІ. Повторення основних закономірностей, правил теми.

У результаті дослідження задачі, з’ясувалося, яку найбільшу ділянку прямокутної форми можна обгородити, маючи довжину огорожі, а також, яку довжину і ширину повинна мати ділянка, щоб її площа була найбільшою. Застосування математичного моделювання в задачах такого типу можна використати в сільському господарстві. На практиці це дає змогу не лише економити кошти, сили та час, не знижуючи при цьому якість, а й дає поштовх розвитку промисловості і сільського господарства, прискорює розроблення нових ідей.

Ми часто сумніваємося, приймаючи важливі рішення, що сказати - так чи ні. Ці короткі слова , як сказав Піфагор, вимагають серйозних роздумів. Отож подумаємо зараз і дамо відповідь – так чи ні.

Графічний диктант

( Якщо правильне твердження– так, якщо неправильне – ні.)

Функція виду y = kx + b назив квадратичною ( ні )
Область визначення функції – це множина тих значень, яких може набувати аргумент. ( так )
Функцію можна задати лише аналітичним і графічним способом. ( ні )
Функцією називають залежність змінної у від х, якщо кожному значенню х відповідає єдине значення у. (так )
Функція назив. парною, якщо f (-x )= f (x) (так )
Функція y = √х є спадною.
Функція буде зростаючою на проміжку,якщо більшому значенню аргумента відповідає більше значення функції. (так )
Нулями функції назив.значення аргумента, при яких функція дорівнює нулю. ( так )
Графіком функції y = xє гіпербола. ( ні )
Графіком лінійної функції є пряма. ( так )
Функція y = xпроходить через початок координат. (так )
Область визначення функції y= є множина дійсних чисел. (ні)

Обміняйтесь зошитами і перевіримо відповіді. Правильна відповідь 1 бал. Розвязуючи домашню задачу, ми досліджували отриману функцію S ( y ) на екстремальне значення – найбільше. Давайте зараз повторимо загальну схему дослідження функції

Область визначення функції
Область значень функції
Дослідження функції на парність
Дослідження функції на монотонність
Визначення проміжків знакосталості
Нулі функції
Побудова графіка

Зауваження до схеми дослідження функції

Не завжди чітко дотримуватись вказаного плану. Напр., інколи неможливо знайти точки перетину з віссю ОХ, тобто нулі функції, навіть якщо вони і існують. Інколи додатково знаходять координати деяких точок.

ІV. Виконання практичних завдань на повторення і закріплення

Користуючись схемою дослідження функції, встановимо, що являє собою Неопізнаний математичний об’єкт (запис властивостей функції за графіком)
( Один учень виконує на дошці, інші в зошитах )

1 . D(y) = ( -∞; 4 )

2 . Е (у ) = [ -2; +∞ )

3 . f (0 )= -1, f (-1) = 2, f (1 ) = 2

4 . у = 0, якщо х = 2

5 . якщо у = 5, то х = 3

6 . у >0, якщо х є ( 2; 4 )

Часто буває в житті так, що результат нашої праці залежить не тільки від нас самих, але і від тих людей, які нас оточують, які поряд з нами. Робота в групах (по рядах)

Наступне завдання полягає в тому, що учні повинні вміти описувати функцію, графік функції, пояснювати етап побудови. Представник з кожної групи покаже нам, як він оволодів навичками дослідника. Якщо учень не повністю опише графік функції, представники його групи мають право доповнити.

1. Схематично зобразити графіки функцій і записати їх властивості

І група - у = |х| + 2

ІІ група – у = |х| - 1

Графіки функцій учні будують на великих аркушах. На виконання 3 хв. По закінченні роботи групи презентують графіки функцій, які вони побудували, зі стислим описом властивостей.

2 . «Шифрувальники»

Кожна група отримує графік функції. Необхідно його «зашифрувати» за допомогою описування властивостей даної функції. Групи обмінюються «шифровками» і кожна з груп за описаними властивостями функції будує її графік. Після цього побудований графік звіряється зі зразком.

( за шифрування – 1 бал, за розшифровку – 2 бали )

3 . Самостійна робота

І – Побудувати в одній системі координат графіки функцій у = √х і у = = 6 – х

ІІ – Розв’язати графічно рівняння 6 – х = √х

ІІІ – за допомогою графіків вказати значення х, при яких значення функції у = 6 – х більші за значення функції у = √х

V. Підсумок уроку .

Коли починаєш справу, спитай себе, що я маю зробити. Після закінчення, що я зробив? Якщо ви вважаєте, що рівень ваших знань залежить від часу, то якою функцією ця залежність описується, зростаючою чи спадною ?

VІ. Домашнє завдання.

Повторити §§ 3 – 4

Достатній рівень – вправи 62, 63

Високий рівень – вправи 56, 63

Творчий проект «Функції і прислів’я »

На екрані представлено графіки залежності рівня ваших знань від часу. Будь ласка, виберіть за допомогою смайликів той графік, який, на ваш погляд, найбільше близький вам. Чи можна за цими графіками зробити висновок про швидкість приросту ваших знань під час уроку ?

Конспект уроку "Знаходження числа за його відсотком"

Hiten86 — Sat, 26 Mar 2016 09:53:46 GMT

Тема уроку: «Знаходження числа за його відсотком»

Мета уроку: формувати в учнів уміння знаходити значення числа за його відсотком, визначати тип задачі на відсотки, вміння аргументовано пояснювати відповідь, розвивати логічне мислення, інтерес до математики, прагнення до самовдосконалення, виховувати наполегливість, активність, почуття відповідальності.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: комп’ютерна презентація, мультимедійна дошка, проектор, таблиця-пам’ятка

Методи: інформаційно-комп’ютерний, частково-пошуковий.

Що вмієте, того не забувайте,

а чого не вмієте, тому навчайтесь.

В.Мономах

Хід уроку

І. Організаційна частина

Вітання вчителя та учнів

Психологічний прийом «Посміхніться один одному»

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бліц-опитування

Що називають відсотком?
За скільки відсотків приймають цілу величину?
Як виразити відсотки у вигляді десяткового дробу?
Як записати дріб у вигляді відсотків?
Як знайти відсоток від числа?

Повторення правил роботи з тестовими завданнями (пам’ятка «Правила роботи з тестами» вивішена на дошці)

Виберіть правильну рівність

1% = 0,01
1% = 0,001
1% = 0,1
1% = 1

Запишіть десятковим дробом 8%

0,008
0,08
8
0,8

Запишіть за допомогою відсотків 0,7

7%
0,07%
0,7%
70%

Запишіть за допомогою відсотків 0,03

30%
0,3%
3%
0,03%

Чому дорівнює 1% від 300?

300
3
3000
30

Чому дорівнює 2% від 80?

160
16
1,6
0,16

Чому дорівнює 25% від 180?

45
4,5
60
0,45

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Історична довідка

Відсотки з’явилися у зв’язку з фінансовими операціями. У підручниках ХІХ століття пояснювалося : ,, Якщо хто-небудь позичає гроші, то він платить за це. Ця плата і показує кількість процентів”. Слово ,, процент ” походить від латинських слів, які означають ,, від сотні” (звідси українською ,, відсоток ”). Першу таблицю складних відсотків надрукував нідерландський математик С. Стевін у 1584 році . Відсотки широко застосовують не лише у математиці, але й у повсякденному житті, економіці, біології, хімії, фізиці

Основні типи задач на відсотки

Основними типами задач на відсотки є задачі на:

1.Знаходження відсотка від даного числа;

2.Знаходження числа за його відсотками;

3.Знаходження відсоткового відношення двох чисел;

4. Задачі на сплави, суміші, відсотковий приріст;

5.Обчислення складних відсотків.

З першим типом задач ви вже знайомі, типи задач 3 – 5 розглянемо в старших класах, а сьогодні вияснимо як знаходити число за значенням його відсотка (учні записують в зошитах тему уроку).

Якщо нам відомо значення величини, якій відповідає 100%, то це задача на знаходження відсотків від числа, а якщо це значення потрібно знайти, то це задача на знаходження числа за його відсотком.

Щоб знайти число за його відсотком, потрібно:

Записати відсотки у вигляді десяткового дробу
Число поділити на десятковий дріб

І спосіб. Знайти число, 30% якого дорівнює 24.

Розв’язання

30% =0,3
24: 0,3 = 80

Відповідь: 80

Сформулюємо правило знаходження числа за його відсотком.

Щоб знайти число, р відсотків якого становлять b, треба число b поділити на 0,01р (слайд 13)

ІІ спосіб. Знайти число, 30% якого становить дорівнює 24

Розв’язання

24:30 = 0,8 - значення 1%
0,8*100 = 80

Відповідь: 80

Сформулюємо наступне правило

Щоб знайти число за його відсотком, потрібно число, яке становить частину шуканого числа, поділити на відповідний йому відсоток і помножити на 100

3.Робота з підручником.

Розкажіть собі, сусіду, мені ( робота в парах ).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Знайдіть число, 10% якого становлять – 4;20; 66; 698
,, Квіткова ” задача від мами Олі

Я дуже люблю різні квіти, особливо троянди. Весною 20 кущів, а це – 25%, я віддала Олі, щоб вона посадила їх на пришкільній клумбі. Скільки всього троянд було у мене ?

На синтезаторі 30 чорних клавіш, що становить 40% усіх клавіш. Скільки білих клавіш на синтезаторі?
Знайдіть масу улову риби, якщо засушили 54%, на уху витратили 28%, а заморозили 2 кг?
Розв’язування задачі на знаходження числа за його відсотком двома способами ( робота в групах).

За перший день трактористи зорали 120 га, що становить 40 % поля. Знайдіть площу всього поля.

1 група – знайти невідому величину, записавши відсоток десятковим дробом;

2 група – знайти невідому величину, виразивши значення 1%.

Після розв’язування і аналізу задачі учнями, демонструється слайд із розв’язками

Підсумок уроку. Аналіз реалізації завдань на уроці: прийом «Продовжіть речення»

Я зрозумів …

Я навчався…

Найбільші труднощі я відчув…

Я не вмів, а тепер умію…

Найбільший мій успіх – це

Я вам бажаю 100% здоров’я, радості, удачі.

Над математикою жоден з вас в житті ніколи хай не плаче.

Прибутків щиро зичу вам у друзях, у родині, в грошах.

Знання міцні ви здобувайте, бо це завжди найлегша ноша.

VI. Домашнє завдання.