Родинне свято "Шануй батька й неньку"

Мета: Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це одне ціле.
1. Вступне слово

Ведуча. Шановні батьки! Ми раді вітати вас сьогодні у цьому святковому залі. Ми запросили вас на родинне свято для того,щоб надати можливість вам попишатися своїми дітьми, розповісти про них щось таке,що відомо лише вам,батькам. А наші вихованці мають сьогодні чудову нагоду розказати про вас, найближчих і найдорожчих їм людей, промовити вам сердечні й теплі слова вдячності, висловити свої почуття. Хотілося б, щоб ця зустріч допомогла вам, шановні батьки, краще пізнати і зрозуміти наше молоде покоління, а дітям – побачити в вас люблячих, чутливих та вимогливих друзів.

Ведучий. Через сім’ю наші діти входять в суспільство. У сім’ї  їм  вручають естафету досвіду поколінь,котру вони повинні нести далі,щоб передати своїм дітям і внукам. Жоден навчально-виховний заклад не може дати того,що дає нормальна сімейна атмосфера, спілкування дітей із членами родини. Діти уподібнюються дорослим, копіюють їх, орієнтуються на їхню поведінку як на прообраз власних дій. То ж не дарма в народі кажуть: «Від доброго дерева – добрий пагінець одійде, од добрих батьків – добра дитина».

Спогади про раннє дитинство

Ведуча. Спогади, спогади, спогади… Шановні батьки, а чи  пам’ятаєте  ви,  які  думки та  почуття заполонили вас одразу після  народження  дитини?

(батьки діляться своїми спогадами)

Ведуча підсумовує сказане і підкреслює, що всі вони відчули велику особисту відповідальність за життя своїх дітей, за  їхнє майбутнє, а ще – бажання захистити, вберегти від зла, напутити.

Ведучий. Батьківщина і батьки – слова одного кореня. Це не випадково.  Адже батько й мати для дитини є першим й головним представником Вітчизни. Вони прилучають сина й доньку до рідної мови, природи, до традицій свого народу.

Люблю  я в рідному краю

Веселі співанки пташині,

І річки бистру течію,

І руту – м’яту при долині.

В - й:

Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос

У душу мені засіває зерно.

Білявка – хатино, моя Україно,

Пізнати тебе мені щастя дано.

В - а:

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя,

Хай лунає мова солов’їна,

Пісня неповторная твоя.

Пісня

Ведучий. А які ваші перші спогади про раннє дитинство, дорогі діти? З якого часу ви себе пам’ятаєте? З чим пов’язані ці спомини, з якими подіями?

(Діти діляться спогадами )

Ведуча. А які епізоди з дитинства ваших чад згадуються вам  особливо часто, що найбільше закарбувалося у вашій пам’яті, шановні батьки?

(Батьки розповідають. Ведуча підсумовує сказане.)

Розповіді «Моя сім'я». Виставка  «Світ сімейних захоплень».

Ведучий. Діти підготували для нашої зустрічі презентації, фоторозповіді  «Моя сім´я». Давайте попросимо їх ще раз розказати про своїх матусь і татусів, про сімейні традиції , свята, реліквії

( Діти розповідають )

Моя сім’я і дорога родина —
Це тато, мама, бабця і дідусь,
Сестричка, братик і любов єдина,
І я у них також любити вчусь.
Мені тут тепло, затишно і тихо,
Надійно, світло, радісно завжди.
Мене в родині оминає лихо,
З усім на світі я біжу сюди.
Чи радість світла в серденьку буяє,
Чи сльози гіркі ллються із очей.
Я йду в родину, я ж бо добре знаю,
Як люблять у моїй сім’ї дітей.
Пригорне ніжно матінка дитину,
Положить тато руку на плече.
Я завжди можу спертись на родину,
Тут серце біль тяжкий не обпече.
Бо є любов, підтримка і увага,
Є тепле слово — щастя джерело.
Панує у родині в нас повага,
Любов прадавня, ласка і тепло.

Ведуча. А зараз я хочу надати слово батькам. Можливо , хтось хоче доповнити розповіді  своїх дітей.

( Розповідають батьки )

Ведуча. Що найкраще вміють робити ваші мами і тата ?

( Відповідають діти )

Ведуча. Чи маєте ви спільні з дітьми захоплення і чи допомагає це вам у вихованні нащадків?

(Відповідають батьки )

Ведуча. Хоча б яку ти вибрав із доріг,

Хоча б якими ти пішов шляхами,

Та через терни горя і зневір

Ти повертаєшся до мами

Любов, мов сонце, душу зігріває.
Без неї дітям в світі не зрости.
Вона усім в житті допомагає,
І здатна у пітьмі людей вести.
З чим мамину любов нам порівняти?
Із сонечком, що світло шле й тепло...
Готова мама все для нас віддати,
Щоб дітям добре й сонячно було.
Чи з зорями її нам порівняти,
Що наче мрії, в небі миготять?

Матуся й зірку нам готова зняти,
Її на щастя дітям дарувать.
Любов її не має меж — безкрая
І безкорисна, світла й чарівна.
Любові більшої у світі не буває,
Любити  може так лише вона.

Словечко хочу мовити за тата,
Бо він мені порадник, захисник.
Він так мені розказує багато,
І я до бесід щирих дуже звик.
Він вчить мене у цьому світі жити,
До праці залучає кожен раз.
Вчить бути вірним, відданим, дружити
І не підводити ніколи друзів, клас.
Бо щира дружба всіх людей єднає
І робить добрими та чесними людьми.
Життя хорошого без дружби не буває,
А в дружбі всі зростемо мудрі ми.

Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.
Два слова крилатих — і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі — це наше життя!

Пісня «Батьківський поріг» - Слова вдячності ( бліцопитування )

Ведуча. А тепер я прошу дітей швидко подумати і продовжити таке  речення : «Я поважаю батьків за те, що…»

(Діти по черзі говорять )

Ведуча. Продовжіть речення: «Більше всього я ціную в своїй дитині …»

( Батьки по черзі висловлюються)

Ведуча. Діти, а тепер ваша черга. Продовжіть речення: «Я люблю своїх батьків, бо …»

( Діти висловлюються )

Ведуча. Як бачимо, любов між батьками і дітьми взаємна. То ж не соромтесь слів поваги і вдячності.

Сімейна гра  «Чи знаю я тебе?»

Ведуча. А зараз я хочу запропонувати усім взяти участь у сімейній грі «Чи знаю я тебе?» Правила гри: і діти , і батьки відповідають на всі запитання письмово, потім звіряють записане, якщо відповіді батьків і дітей співпадають – сімейним командам нараховуються бали. Отже, перевіримо, як батьки знають своїх дітей.

1. Що проситиме ваша дитина в той день, коли їй ні в чому не буде відмовлено? (Дозволяється написати два бажання; якщо вони співпадуть – на рахунку сім'ї – 2 бали, якщо тільки одне – 1 бал. )
2. Чим ваша дитина, одержавши повну свободу, почне займатися перш за все? ( Дозволяється вказати дві улюблених справи, бали 1+1 .)
3. Чи знаєте ви друзів ваших дітей?  Назвіть імена або прізвища тьох найближчих. ( Якщо все співпадає, на рахунку сім'ї 3 бали: 1+1+1. )
4. Який предмет у школі для вашої дитини найцікавіший? ( Дозволяється назвати  2 предмети, бали 1+1 ) Ведуча. А зараз перевіримо, як діти знають своїх батьків?
5. Якого кольору очі у твоєї мами? Батька? ( бали 1+1 )
6. Який улюблений колір у мами? Батька? ( Вказувати по 2 кольори; бали 1+1+1+1 )
7. Яка найулюбленіша квітка твоєї мами ? ( 1 бал )
8. Яку пісню любить слухати мама, батько? ( бали 1+1 )
9. Чи можеш ти відразу, нікуди не глянувши, назвати  дати народження  батьків? Запишіть  ці дати. (бали 1+1
10. Діти, підійдіть до своїх батьків і разом з ними підрахуйте кількість балів.

( Звучить запис пісні )

По черзі сім'ї  оголошують кількість набраних балів.

( Поаплодуємо … )

Привітання мам з святом 8 Березня,  батьків іменинників.

Весна… Весна надії, радості, любові. І не дивно, що саме на початку цієї прекрасної пори , коли все пробуджується, набирає сили, ми вітаємо з чудовим святом 8 Березня дорогих жінок, дівчат, бабусь.Бажаємо вам міцного здоров’я, теплих сонячних променів, лагідних слів від людей, безмежної радості і цілий океан весняних пролісків.

Найщиріші слова вітання ми адресуємо сьогодні батькам іменинникам, всім тим, хто народився в березні.

В цей день Вас щиро ми вітаєм,

Здоров’я, щастя вам бажаєм,

І море радості щодня.

Від нас прийміть у подарунок:

Троянди у рясній росі,

Палкого сонця поцілунок,

 Весну у всій своїй красі.

До вас хай сила вітру лине

На журавлиному крилі,

Хай в Вас живуть душа дитини

І мудрість Матінки-Землі.

Бажаєм вам не знати втоми,

 Доводить справу до кінця.

Нехай Вас завжди в теплім домі

Чекають люблячі серця.

Прийміть в подарунок від нас гумореску

Конкурс «Народна мудрість».

Ведуча. Слово – дітям. Вони проведуть з вами конкурс  «Народна мудрість».

1 уч. Від народження дитини до кінця свого життя батьки турбуються про долю своїх нащадків. Мати не тільки береже своїх дітей , а й навчає усьому: охайності, працьовитості тощо. Батько – захисник роду, годувальник сім'ї. Споконвіку сини слухалися батька, брали з нього приклад.

2 уч. У багатьох народних  піснях,  прислів'ях, приказках йдеться про це. Пропонуємо вам взяти участь у конкурсі «Народна мудрість». За кожну правильну першу відповідь на рахунок сім'ї зараховується бал. Вам потрібно назвати прислів'я до кінця.

1 уч. Прислів’я про схожість батьків і дітей.

1. Яке дерево, такі в нього квіточки,

Які батьки, … (такі їхні діточки ).

2. Який корінь, такий одросток,

Які самі, … ( такі й сини ).

3. Який кущ, така й калина,

Яка мати, … ( така й дитина ).

4. Який дуб, такий  тин,

… ( який батько, такий син ).

5.Не навчив батько,

… ( не навчить і дядько )

1. Прислів'я про щастя мати рідну маму.

1. Як під сонцем квітам,

… ( так з матір'ю дітям ).

2. Як мати рідненька,

… ( той сорочка біленька ).

3. На сонці тепло,

… (а біля матері добре ).

4. Нема того краму,

… ( щоб купити маму ).

1 уч. Про покарання і про те, як мати сприймає біди своїх дітей.

1. Мати сильно замахне,… ( та легенько вдарить ).
2. Мати однією рукою б’є , … ( а другою гладить ).
3. У дитини заболить пальчик, … ( а в матері – серце ).
4. Дитина плаче, … ( а матері боляче )

Ведучий. Ми всі чиїсь діти. Пройде кілька років – ви станете дорослими і теж батьками. А ви, батьки, станете ще старші. Проте всі повинні пам‘ятати, що ви в житті ступите на стежку, яка зветься Старість.
Тому й хочеться переповісти цікаву й повчальну казку “Як внук діда виручив”.
Був собі дід, а в нього був син жонатий. Дід був такий старий, що став уже забувати. От син сидить одного разу із жінкою та й каже:- Що ми будемо з батьком робити, що не вмира та й не вмира?
- Знаєш що? Візьми лубок здоровий. Зсадиш його з печі, та й на лубок. Винесем його на холод, може простудиться і вмре до дідька. 
Так вони і зробили.
А маленький внучок все те бачив...
- Що ти там робиш? – питають якось батьки свого сина.
- Оце – лубок, а оце – дідусь! Це як будете вже такі старі, як дідусь, то я тоді й вас – на лубок та й винесу на мороз, щоб вам було те, що й дідусеві, - відповів він.

Уч. А я свого діду́ся так люблю!
Він вміє все і все на світі знає.
І я для свого діда все зроблю!
Він всіх на світі любить й поважає.
В походи з нами наш дідусь іде,
Навчає нас в природі виживати.
І вогнище для нас він розведе,
Намет навчить у лісі розбивати.
А як цікаво слухати пісні,
Які дідусь частенько нам співає.
Веселі оповідки і сумні
Він вечорами нам розповідає.
Не знаю, як би жив без дідуся,
Без його сміху, казки і науки.
Дідуся любить і родина вся:
Його поради, роботящі руки.

Уч. А моя бабуся вміє все робити,
В неї все до ладу, в домі чистота.
Хоче і онуків теж вона навчити,
І у цьому, мабуть, істина проста.
Тож до праці змалку нас вона привчає,
Щоб росли в роботі й дружніми були,
Бо життя бабуся наша добре знає,
Хоче, щоб і ми всі добрими зросли.
Вчить нас вишивати, шити-зашивати.
Мало що прийдеться у житті робить?
«Хай не доведеться, але треба знати» —
Любить нам бабуся часто говорить.
Нас вона навчила вже борщі варити,
Готувати страви всі на різний смак.

«Бо ж нелегко людям це життя прожити,
Як робити вміє, то розумний всяк!»

Уч. А з нами разом дідусь і бабуся,
Ну, словом, повна родина у нас!
Добру й любові у них я вчуся,
Вони — чудові, ну, просто — клас!
Бабуся казку для нас читає,
Навчає внуків варити й шити.
Нас до роботи дідусь привчає
І вчить онуків, як в світі жити.
Ми з ними часто до лісу йдемо,
Щоб відпочити там серед квіт.
Ми дуже дружно усі живемо,
Сміливо йдемо у дивний світ.
Дідусь й бабуся — поважні люди,
Бо чесно в світі свій вік прожили́.
Бажання є в нас, щоб скрізь і всюди
Ще довго з нами вони були.

10. Покаяння

1 уч. Мати! Батько! Які дорогі для кожного з нас ці слова. Скільки в них тепла, щастя, радості, милосердя і доброти! Але не завжди ми буваємо у ставленні до своїх батьків доброзичливими, уважними, часто не розуміємо їхніх мудрих  порад, неправильно реагуємо на їхні зауваження. Пробачте нас за це. Ми постараємось не завдавати вам болю своєю байдужістю та неувагою.

Ведуча. Бережіть здоров’я батьків. Пам’ятайте, що рано старіють і хворіють батьки не стільки від праці і втоми, скільки від сердечних переживань, прикростей, кривд. Пройде час, і ви матимете свої сім’ї, самі станете батьками. Як ви шануєте своїх батьків, так і ваші діти шануватимуть вас.

Подумайте і скажіть, які принципи виховання ви успадкуєте від своїх батьків, а що робитимете інакше ?

11. Меморандум дітей

( Діти по черзі зачитують пункти меморандуму й урочисто передають батькам.  На кожному примірнику – особисті підписи дітей)

   Меморандум дітей

1. Не псуйте мене. Я чудово знаю, що не повинен одержувати все, про що прошу. Я просто перевіряю вас.
2. Не застосовуйте силу в стосунках зі мною. Інакше це навчить мене думати, що сила – це єдине, що має значення. З більшою готовністю я сприйму, якщо ви розумно керуватимете мною.
3. Не давайте обіцянок: може виявитися, що вам не вдасться їх дотриматись. Це підірве  моє довір’я до вас.
4. Не піддавайтеся на мої провокації, коли я навмисне говорю і роблю речі, що засмучують вас. Інакше я знову намагатимусь здобути таку перевагу.
5. Не примушуйте мене відчувати себе меншим, ніж я є насправді. Я компенсую це тим , що поводитиму себе, як «пуп землі».
6. Не робіть за мене те, що я можу  зробити сам. Інакше я почуватимусь немовлям, вимагатиму, щоб мене обслуговували.
7. Не робіть мені зауважень у присутності інших людей. Я сприйму ці зауваження, якщо ви поговорите зі мною віч-на віч.
8. Не звертайте занадто багато уваги на мої шкідливі звички. Зайва увага лише сприяє їх закріпленню.
9. Не намагайтесь обговорювати мою поведінку під час конфлікту. Я не маю нічого проти того, щоб обговорити її, але давайте зробимо це пізніше.
10. Не намагайтеся  навчати мене тому, що я вже добре знаю.
11. Не примушуйте мене вважати , що мої помилки – злочин. Я повинен навчитися робити помилки, не вважаючи при цьому, що ні на що не здатний.
12. Не прискіпуйтесь і не бурчіть, бо інакше мені доведеться прикинутись глухим, щоб якось захиститись.
13. Не випробовуйте занадто часто мою чесність. Мене легко злякати, а при цьому я починаю брехати.
14. Не уникайте прямих  і  чесних питань.
15. Ніколи не вважайте, що вибачитись переді мною – нижче вашої гідності.
16. Не турбуйтесь про те, що ми проводимо разом дуже  мало часу. Важливо те, як ми його проводимо.
17.  Ставтесь до мене так, як ви ставитесь до своїх друзів. Тоді я теж буду вашим другом.
18.  Ніколи не стверджуйте, що ви довершені і негрішні, інакше мені доведеться бути гідним недосяжного.
19.   Не псуйте мене. Я чудово знаю, що не повинен одержувати все, про що прошу. Я просто перевіряю вас.

Дорогі діти! Ви прожили лише маленьку часточку життя, і, йдучи самостійно в цей бурхливий розквітлий вир, повинні взяти із собою тільки все добре, людське, яке не заплямували наші дідусі, бабусі, матері, батьки, адже людина повинна знати , звідки вона пішла в життя.

Ведучий.Тепло і затишно нам у родинному колі. Але кожна зустріч, кожне свято закінчується. Підходять до кінця і наші гостини.

Ведуча. Сьогодні ми зробили крок назустріч один одному, ближче познайомилися, вдосталь поспілкувалися і, так би мовити, зріднилися. Тож сподіваюся, що враження від цієї зустрічі залишаться в наших душах надовго!

Ведуча. На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.

В щасливі і сумні години,

Куди б нам не стелився шлях,-

Не згасне вогнище родинне,

В людських запалене серцях.

Ведуча. Шановні батьки! Дозвольте закінчити нашу теплу зустріч щирим зиченням добра вашим родинам.

Ведучий. Хай будуть ваші руки сильними, а душі – зрячими!

Хай поруч  із матір’ю завжди буде тато!

Хай кожна дитина , яка приходить у цей світ, має люблячих і мудрих батьків!

Пісня