Тема: Реформи адміністративно-полiтичного управління 60-70-х років ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії

Мета уроку:

розкрити характер, сутність, основні напрямки і завдання земської таміської реформи;розвивати уміння характеризувати зовнішні та внутрішні чинники, що стали причинами та передумовами проведення реформаторської діяльності царизму в галузі місцевого управління;аналізувати історичні події та давати характеристику історичним постатям того часу;формувати навички роботи з документами;виховувати у школярів громадянську свідомість

Тип уроку: вивчення нових знань.

Обладнаннята унаочнення: підручник, карта, атлас «Історія України. 9 клас», відеопрезентація,додатковий матеріал.

Основні дати та події: 19 лютого 1861 р. - «Положення» Олександра ІІ, законодавчі акти реформи та маніфест про скасування кріпосного права; 1863 р.- здійснення освітніх реформ; 1864 р. - земська реформа( реформа системи місцевого управління); 1864 р.- судова реформа; 1874 р.- запровадження військової реформи.

Основні терміни і поняття: політична система, реформи, адміністративно-політичне управління.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

Розповідь учителя. Перший глобальний удар миколаївській системі був нанесений ззовні. Поразка в Кримській війні (1853 – 1856 рр.) показала дійсний стан кріпосницької Росії. Вона не тільки вийшла з війни переможеною, але й опинилась в міжнародній ізоляції. Реакційний Священний союз Росії, Прусії та Австрії, створений під час завершення епохи наполеонівських воїн, фактично розпався. Миколаївській зовнішній політичний курс виявився не життєздатним. Пройде небагато часу і новому самодержцю і його уряду стане зрозумілим те, що вихід може бути знайдений тільки в радикальному перегляді всієї політики. Серед ряду стимулів, які штовхали до зміни курсу, фактори престижу були могутньою рушійною силою.

Усне опитування. Але для повного розуміння перетворень, які відбулись у 70-х роках ХІХ ст.уРосійській імперії, пригадайте:

- Коли та як було скасовано кріпосне право на західноукраїнських землях?

- Чому існування кріпосного права заважало подальшому соціально-економічному розвиткові Наддніпрянщини?

- Назвіть особливості розвитку промисловості на українських землях під владою Російської та Австрійської імперії ?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.

Пригадайте фізику. Що станеться з двигуном внутрішнього згорання, якщо його механізм запалення, упускні й випускні клапани та поршень діятимуть без узгодження?

«Скасування кріпосного права стало початковим кроком, своєрідним ключем до модернізації Російської імперії. Таке радикальне перетворення в аграрному секторі вимагало термінових змін та зрушень в інших сферах суспільного життя, які б дали можливість гармонізувати та стабілізувати ситуацію». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 253)

1. Як ви вважаєте, чому неможливо було обмежитися однією реформою про скасування кріпацтва?

2. Які ще перетворення, на вашу думку, необхідно було здійснити в Російській імперії? Які сфери суспільного життя потрібно було реформувати негайно?

Розповідь учителя. Скасувавши кріпосне право, російський царизм відкрив шлях буржуазним перетворенням в імперії. Тому після селянської реформи 1861 р. царському уряду довелося провести реформи. їхнім завданням було пристосування старого самодержавно-поліцейського ладу до вимог капіталістичного розвитку. Протягом 60-70-х років XIX ст. було проведено земську, міську, судову, військову, фінансову, шкільну й цензурну реформи, які охопили головні напрями життя імперії. При плануванні цих заходів бралося до уваги й те, що до здійснення прогресивних реформ долучаться й активні діячі демократичної громадськості. Уряд, проводячи ці реформи, прагнув до політики централізації та уніфікації всіх сторін життя для посилення імперського характеру Російської держави.

4. Формування нових знань.

Розповідь учителя. Селянська реформа 1861 року та Україна. Підготовка селянської реформи тривала п’ять років. 19 лютого 1861 р. Олександр ІІ підписав «Положення», що містили всі законодавчі акти реформи (17 актів) та маніфест про скасування кріпосного права. Найважливішими з цих реформ були «Загальне положення про селян, звільнених з кріпосної залежності» та чотири місцеві положення для окремих регіонів імперії. Наддніпрянщина підпадала під дію трьох місцевих положень. У губерніях Півдня та південній частині Харківської губернії діяло «Великоросійське місцеве положення», на Правобережжі – «Окреме місцеве положення», на Лівобережжі – «Малоросійське місцеве положення».

«Становище селян після реформ»:

Законодавчі акти селянської реформи вирішували такі основні питання:

- скасування кріпосного права та визначення нового правового статусу селян;

- організацію селянського самоуправління;

- створення інституту мирових посередників;

- наділення селян землею;

- визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян;

- викуп землі селянами.

«Положення» селянської реформи поширювалися на колишніх кріпосних селян. Одначе суттєві зміни відбулися і в становище державних селян, які складали 44% усього селянства Наддніпрянщині.

Згідно з указом 1866 р. всі землі державних селян, залишаючись власністю держави, закріплювалися за сільськими громадами у безстрокове користування (подвірне або громадське).

Формування аксіологічної компетентності

За допомогою історичного тексту заповніть таблицю «Становище селян»

Прийом РАФТ

Для опрацювання питання про проведення та суть селянської реформи учні поділяються на групи, кожна з яких отримує своє завдання.Напишіть листа до імператора від імені

1 група – селян;

2 група – поміщиків;

3група- кріпаків.

1 Група

Селяни повинні були за це сплачувати до казни щорічну «оброчну подать». Державні селяни мали право стати власниками наділів, сплативши за них викуп протягом 8 років, але розмір їхніх наділів встановлювався не більше 8–15 десятин.

Внаслідок цієї реформи, здійснення якої тривало 20 років, становище державних селян стало дещо кращим, ніж колишніх кріпосних. Наділи, що їх вони отримали, були в середньому вдвічі більшими, ніж у колишніх кріпаків.

У 1886 р. всіх державних селян зобов’язали викупити свої наділи, але викупні платежі для них були значно меншими, ніж у кріпосних селян. Стримувало розвиток господарства державних селян запровадження громад зі спільною відповідальністю за сплату податків.

2 Група

Після 1861 р. розпочався стрімкий занепад дворянства. Він був зумовлений нездатністю значної частини поміщиків господарювати без дармової праці кріпаків. Такі необхідні для нових умов господарювання риси, як дисциплінованість, ініціативність, працьовитість, були дуже рідкісними в їхньому середовищі.

Це призвело до того, що вже в 1877 р. майже 77 % дворян мали великі борги й потроху продавали свої землі підприємливим господарям. У 1863-1914 pp. площі дворянського землеволодіння в Україні скоротилося на 53 %. Однак це не стосувалося Правобережної України, де надзвичайно багаті польські магнати легше долали труднощі, а деякі з них перетворили свої величезні латифундії на справжні агрофірми, запозичивши досвід у прусських землевласників.

Збанкрутілі дворяни, продавши свої землі, переїздили до міст. Там вони поступали на державну чи військову службу або ж уливалися в середовище інтелігенції, стаючи лікарями, інженерами, учителями і т. п. Разом із тим верхівка дворянства, займаючи найвищі урядові й адміністративні пости, залишалася опорою царизму.

3 Група

На кріпосних селян поширювалися економічні права, котрі визнавалися за вільними особами, вони могли купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, заводити підприємства тощо. Крім цього, селяни отримали право сходитись на зборах і утворювати на три роки органи селянського самоврядування.

За селянами закріплювалися також права у сфері судочинства — вони могли подавати позови і відповідати в суді, виступати як представники сторін.

Кріпосницький характер реформи проявився в Положенні про умови виходу селянина за викуп. Було встановлено, що присадибну ділянку селянин мав право викупити в будь-який час; польові ж наділи за згодою поміщика могли перейти у масність селян навіть проти бажання громади. Якщо поміщик бажав продати польовий наділ селянинові, останній не мав права відмовитись від його купівлі.

Порядок і правила викупної операції означали фактично викуп не землі, а особи селянина. За основу визначення розміру викупу бралися не продажна ціна землі, а розмір грошових повинностей, які сплачувалися селянами.

Вийти з громади селянин міг, лише викупивши наділ повністю. Тільки після цього він міг скористатися більшою частиною особистих прав, які надавалися реформою.

4 Група. Учні четвертої групи, заслухавши відповіді учнів трьох груп по даному матеріалі, заповнюють таблицю.

Після обговорення учні самостійно роблять висновки відповідаючи на питання: Як вплинула реформа 1861 року на подальше життя українського селянства?

4-3. Самостійна робота з підручником (у групах). Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. (земська, судова і військова реформи, реформа освіти).

Учням пропонується заповнити у зошитах таблиці:

- група №1 - земська реформа;

- група №2. - судова реформа;

- група №3 - реформа освіти;

- група №4 - військова реформа.

Зразок заповнення таблиці:

5. Перевірка засвоєних знань ф

Які наслідки мали реформи 60 – 70- х.рр. XIX ст. на соціально – економічний розвиток і політичне становище України ?

Питання для самоконтролю

1) Коли була проведена земська реформа? 1861, 1862, 1864, 1865, 1866 р.

2) В чому полягає суть земської реформи?

3) Заповніть схему Організація медичної допомоги

4) Коли була здійснена судова реформа? 1861, 1864, 1866, 1870 р.

5) Охарактеризуйте судову реформу.

6) Коли відбулася реформа в галузі освіти? 1864, 1861, 1871, 1874 р.

7) Хто входив до губернських шкільних рад? 1. _____________ ? 2. ______________ ? 3.

8) Які права мали випускники класичних гімназій?

9) Коли була здійснена реформа в галузі цензури? 1861, 1864, 1865, 1871, 1875 р.

10) Вкажіть рік проведення міської реформи 1861, 1864, 1865, 1870, 1871 р.

11) Вкажіть рік запровадження загальної військової повинності. 1861, 1864, 1865, 1870, 1875, 1883 р.

12) Закінчить речення: «Фінансова реформа була викликана необхідністю … ».

6. Підведення підсумків уроку, оцінювання навчальної діяльності учнів.

Метою реформ 60–70-х рр. було намагання усунути кріпосницькі пережитки з імперської дійсності, але таким чином, щоб зберегти незмінними основи російського самодержавства. Здійснюючи реформи, імперія використовувала адміністративно-командні методи управління, підтримувала становий лад у всіх сферах суспільно-політичного життя. Над новоутвореними органами місцевого самоврядування, судами, закладами освіти, пресою зберігався контроль імперської адміністрації.

Реформи 60–70-х рр. були, власне, поступками часові, що їх робила Російська імперія, і не мали на меті створення повноцінних умов для розвитку як українського, так і будь-якого іншого з народів, пригноблених імперією.

7. Домашнє завдання:

- опрацювати відповідний параграф підручника;

- складіть тестові завдання до теми уроку ( 15 питань);

- творче завдання за вибором «Олександр ІІ – визволитель чи самодержавець».