Тема: РУСЬ-УКРАЇНА ЯРОСЛАВА МУДРОГО
Мета. У формі уявної подорожі ознайомити учнів з життям та діяльністю великого князя Ярослава Мудрого, усвідомити значення діяльності князя для зміцнення державності; продовжити роботу з розвитку в учнів умінь самостійно здобувати знання, розвивати вміння працювати з документами, аналізувати історичні джерела, давати стислу характеристику історичному діячеві, робити висновки; виховувати почуття патріотизму на прикладі Ярослава Мудрого, інтерес до історії минулого свого народу та поважне ставлення до культурних надбань українців.
Тип уроку: урок-подорож, урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: карта “ Русь-Україна в ІХ – ХІ ст.”, атласи, додаткова література для роботи в групах, підручники, уривки з літопису «Повість минулих літ».
Очікувані результати. Після цього уроку учні навчаться: визначати роль і місце особи в історії, давати стислу характеристику діяльності Ярослава Мудрого; самостійно здобувати знання, аналізувати документи; поважного ставлення до культурної спадщини свого народу; вдосконалять логічне мислення, зв’язне мовлення; навчаться проводити власні дослідження.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Учитель. Сьогодні на уроці ми розглянемо подальший розвиток Київської держави. Цей період тісно пов’язаний із життям та діяльністю Великого Київського князя Ярослава Мудрого.
Але, перш ніж розглядати шляхи розбудови Київської держави за часів Ярослава Мудрого, давайте пригадаємо, яку спадщину він отримав від батька, князя Володимира.
Прийом «Пінг - понг»
1)Яких змін зазнала територія Руської держави за Володимира Великого? Покажіть на карті кордони держави.
2)Яких заходів вжив Володимир для зміцнення держави?
3)Яка реформа Володимира мала найбільший вплив на подальший розвиток Київської держави?
4)Яке значення мало запровадження християнства на Русі? Аргументуйте відповідь.
5)Згадайте, коли помер Володимир Великий.
У ході бесіди учні доходять висновку, що держава князя Володимира стала однією з найбільших у Європі. За його правління Київська Русь досягла високого рівня військової могутності, економічного розвитку й культурного піднесення.
Проблемне питання
Який же етап свого розвитку переживала Київська держава за часів князювання Ярослава Мудрого - сина Володимира Великого?
ІІІ.Вивчення нового матеріалу
- Міжусобна боротьба після смерті Володимира.
- Внутрішня політика.
- Розбудова Києва.
- Міжнародні зв’язки.
Активізація пізнавальної діяльності.
На фоні приємної мелодії учитель декламує вірш Р.Завадовича “Ярослав Мудрий”.
Мудрий княже Ярославе,
Свого батька гідний сину,
Ти підніс до сили, слави,
До могуття Батьківщину.
А над Сяном, край кордону,
Гарний город збудував ти,
І щоб пам’ять не пропала,
Ярославль його назвав ти.
Пильнував ти, Ярославе,
Щоб жили поправді люди,
Щоб законом справедливим
І твої судили суди.
І про те подбав ти, княже,
Щоб коштовним самоцвітом,
Прибраний увесь, багатий,
Блиснув Київ перед світом.
Ти здвигнув собор Софії
З каменю і срібла-злата,
Ще й тепер про тую славу
Мріють Золоті ворота.
Скрізь з пошаною по світі
Твоє вчення споминали,
Королі, князі, вельможі
В тебе ласки забігали.
Учитель.Проякі славні справи князя Ярослава переповідає автор вірша? Які історичні факти ми можемо встановити?
Учні мають визначити, що Ярослав Мудрий:
- Зміцнив, розбудував Київську Русь.
- Підніс міжнародний авторитет.
- Збудував м.Ярославль.
- Упорядкував закони.
- Збудував Софіївський собор.
Учитель доповнює, що за часів правління Ярослава Мудрого засновуються школи; укладається перший літописний звід 1037 – 1039 рр.; заснована перша на Русі бібліотека, що нараховувала 950 томів. Період князювання Ярослава Мудрого – вершина могутності Київської держави.
Учитель.Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.
Давайте уявимо, що вчені винайшли машину часу, і ми з вами потрапили в часи Київської Русі. Але наш час перебування в стародавньому Києві обмежений – всього 10 хвилин. Тому, щоб якомога більше дізнатися про часи правління Ярослава, давайте розіб’ємось на групи, а потім поділимося своїми враженнями.
(прийом «РАФТ»)
Отже, 1-ша група має дізнатися про те, як Ярослав Володимирович утвердився в Києві.
2-га група “зустрінеться” з боярами і дізнається, яка була внутрішня політика князя Ярослава.
3-тя група “зустрінеться” з послами інших держав і з’ясує, міжнародні зв’язки Русі-України.
4-та група “здійснить” екскурсію по місту Києву й поділиться з нами своїми враженнями. Чи дійсно Київ за Ярослава Мудрого був Окрасою Русі?
Після 10-хвилинної роботи в групах учні діляться враженнями, від імені осіб стародавнього Києва розповідають про проведену роботу. (20 хв.).
Документ для опрацювання в групі № 1
В літо 1019 р. зібрав Ярослав багато воїнів і рушив на святополка. Іприйшов на річку альту. Святополк же утік до печенігів і скоро з’явився у силі грізній. І от вони стали один проти одного. Тоді вийшов ярослав на те місце, де було убито бориса, і, здійнявши руки до неба, сказав:
- Кров мого брата кличе до помсти, - а тоді промовив з молитвою:
- Браття мої! Хоч ви й відійшли тілом звідси, допоможіть мені проти ворога нашого убивці і клятвовідступника.
І коли він так сказав, рушили полки один проти одного, і покрилося поле альтинське тьмою воїнів. Була тоді п’ятниця, і сходило сонце. Ізійшлися на битву обидва війська. Почалася січа зла, якої не було на Русі. Хапаючись за руки, рубалися, сходилися тричі, так що кров текла по низинах. Надвечір переміг ярослав, а святополк одступив і побіг. І, коли він тікав, напав на нього страх, а йому здавалося, що біс женеться за ним; ослабло все тіло у нього, не міг він сидіти на коні, і везли його на носилках, прив’язаних до коней. Він же говорив:
- Тікайте зі мною, женуться за нами.
Отроки його посилали сторожу в усі боки подивитися: чи хто женеться за нами?
Та не було нікого, хто гнався б за ними, і вони тікали з ним далі. Він же лежав у немощах і, підхоплюючись, говорив:
- Ой женуться! Ой, женуться вже за нами, тікайте!
Не міг він витерпіти на одному місці і пробіг через усю польську землю, гнаний страхом і привидом смерті, і прибіг у пустельне місце між польщею і чехією, і там закінчив своє зле життя. Кара справедлива настигла його - не минули його муки окаянного. Є могила його в тому пустельному місці ідо сьогоднішнього дня. Несе від неї тяжким смородом. Все це явлено для науки руським князям, щоб знали вони, яку покару наготовлено їм, якщо вони ще раз содіють таке зле вбивство. Ярослав же сів у києві, витер піт із чола з дружиною своєю, показавши перемогу і труд великий».
Літопис «Повість минулих літ»
Документ для опрацювання в групі №2
«…У рік 1037… Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, митрополію… І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з’являтися. І любив Ярослав церковні устави, і попів любив він велике, а понад усе любив чорноризців. І до книг він мав нахил, читаючи їх чисто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо святеє, і списали багато книг. І придбав він книги, що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова. Бо як ото хто-небудь землю зоре, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь, — так і сей. Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє.
Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що напоюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина. Ними бо в печалі ми втішаємось, вони є уздою стриманості... Якщо бо пошукаєш ти в книгах мудрості пильно, то знайдеш ти велику користь душі своїй. Бо коли хто часто читає книги, то бесідує він з богом або зі святими мужами. Читаючи бесіди пророків, євангельські повчання й апостольські, і життя святих отців; знайде душі він користь велику.
Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги і, многі списавши, положив їх у церкві Святої Софії, що її спорудив він сам. І прикрасив він її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же належні співи воздають богові в належні часи...»
Літопис «Повість минулих літ»
Документ для опрацювання в групі №3
Коли Ярослав перебував у Новгороді, прийшла до нього звістка, що печеніги взяли в облогу Київ. Ярослав же зібрав багато воїнів, варягів іслов’ян, прийшов до Києва і прорвався у місто своє. А було печенігів безліч. Ярослав виступив із Києва, приготувався до бою: варягів поставив посередині, а на правому крилі - киян, а на лівому крилі - новгородців. І став перед містом. Печеніги пішли на приступ і зчепилися на тій горі, де стоїть зараз собор Святої Софії: було тут поле чисте тоді. І почалась жорстока січа, ледве до вечора здолав лютих ворогів Ярослав. І кинулись печеніги на всі боки тікати, і не знали, куди бігти; одні, тікаючи, тонули у Сетомлі, а інші - в інших ріках, а залишок їхній бігає десь до сьогоднішнього дня.
Літопис «Повість минулих літ»
Робота з літературним текстом
Тішило Ярослава, що всі шлюби укладені в достойний спосіб. Улюблений син Всеволод одружений на доньці грецького царя Костянтина Мономаха; Святослав вже багато роківтому одружився на Одрі, дочці графа Штадського. Ізяслав одружений з Гертрудою, дочкою маркграфа Саксонського. Сестра Доброніга стала польською королевою. Дочка Єлизавета була за норвезьким королем, друга дочка Анастасія - за угорським королем. Ці шлюби посилювали дружбу і мир, а тиша і мирне життя сприяли сільським роботам і переписуванню книг. Коли війна, орачу не до плуга, а книжнику не до тростини для писання.
Документ для опрацювання в групі №4
«…У рік 1037. Заложив Ярослав город великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам'яну, Благовіщення святої богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив церкву Благовіщення на воротах, щоб давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього він звів монастир святого Георгія Побідоносця і монастир Святої Орини…»
Літопис «Повість минулих літ»
ІV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу
- Коли Ярослав Володимирович утвердився в Києві (1019 р.)
- Коли всі Руські землі об’єдналися під владою Ярослава. (1036 р.)
- Ім’я митрополита, який написав визначний твір “Слово про закон і благодать”, де вперше підкреслено значення Києва як столиці. (Іларіон).
- Ім’я старшого сина Ярослава Мудрого.(Ізяслав).
- Як називався звід законів укладений Ярославом Мудрим. (Руська правда)
- Ім’я дочки Ярослава, яка стала французькою королевою. (Анна).
- Назва міста, з яким своєю пишністю змагався Київ. (Константинополь).
- Споруда, збудована Ярославом Мудрим на місці битви з печенігами. (Храм Софіївський собор).
Бесіда за проблемним запитанням
Як ви гадаєте, який етап свого розвитку переживала Київська держава за часів князювання Ярослава Мудрого? Доведіть свою думку за допомогою історичних фактів.
- Підсумковий етап
Учитель пропонує учням зробити висновки, узагальнює та в разі необхідності доповнює їх. Оцінює роботу на уроці, виставляє оцінки.
VІ. Домашнє завдання
1.Опрацювати параграф 7 підручника Свідерський Ю.Ю., Ладиченко Т.В., Романишин Н.Ю. Історія України: Підруч. для 7 кл. – К .: Грамота, 2007. – 272 ст.: іл.
2.Скласти кросворд «Ярослав Мудрий».
| 